Богдан Дікальчук
| Журналіст | ||
|---|---|---|
| Богдан Дікальчук | ||
 серпень 2012 |
||
| Народження: | 4.02.1963 м-ко Гірник м. Червонограда, Львівська область, Україна | |
| Громадянство: | українець.svg){kind=small} УРСР →  Україна
| |
| Родина: | батько — Іван, мати — ?, дружина — ?, сини — Богдан, Андрій | |
| Освіта: | Київський університет | |
| Робота: | «Вільне життя плюс»; заступник головного редактора | |
| У спорті: | спортовий оглядач | |
| Відзнаки: | Відмінник освіти України | |
| Контакти: | dik(равлик)vilne.org.ua ; Богдан Дікальчук у Фейсбуку. | |
Богдан Дікальчук (нар. 4 лютого 1963, м-ко Гірник м. Червонограда, Україна) — український журналіст. Член Національної спілки журналістів України (1986).
Життєпис
Богдан Дікальчук, син Івана та ?, народився 4 лютого 1963 року в м-ку Гірнику[1] м. Червонограда на Львівщині. Батько родом з с. Москалівки (околиця Ланівців).
Навчався в Червоноградській школі. Дописував до районної газети. Призове місце в конкурсі «Прохідний бал» у газеті «Молодь України», який був організований спільно з факультетом журналістики Київського університету (нині національний університет імені Тараса Шевченка), стало відправною точкою для вступу у цей виш, який закінчив 1985-го. В університеті виступав за збірну з футболу, отримав срібну медаль першости університут із самбо.
Відтоді — в редакції газети «Вільне життя» (м. Тернопіль): перекладач, кореспондент, заступник відповідального секретаря, комерційний директор, заступник головного редактора. Спеціялізується на спортивній тематиці[1].
- Родина
Дружина — ?, сини — Богдан та Андрій.
Доробок
Матеріяли на спортові теми опубліковані в газетах «Український футбол», «Спортивна газета», «Команда», «Час і події» (Чикаго, США), журналі «Олімпійська арена» та инших. На шпальтах «Вільного життя» друкуються також матеріяли на податкову тематику.
Співавтор книги «Копаний м'яч» (1993).
Відзнаки
- Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти» (2002);
- лавреат конкурсу «Людина року» (2009);
- лавреат конкурсу «Україна олімпійська-2009» у номінації «Найкращий спортивний журналіст» (2009)[2];
- лавреат опитування «Герої спортивного року Тернопільщини» в номінації «Спортивна журналістика» (2017)[3].
Джерела
Основні
- Мельничук, Б. Дікальчук Богдан Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 201. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Тракало, В., Дмитрук, У. Понад три десятки років Богдан Дікальчук висвітлює спортивне життя краю / Василь Тракало, Уляна Дмитрук // Нова доба. — 2021. — № ? (? бер.). — С. ?. — (Інтерв’ю з колегою).
Посилання
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 Дікальчук Богдан Іванович // Сервер журналістів / Верховна Рада України.
- ↑ Серед кращих спортивних радіопрограм —- «Спортарена» FM-радіо «Ваша хвиля» // Poltavo.com. — 2009. — 23 груд.
- ↑ Спортивна слава Тернопілля // Наш день. — 2018. — 18 січ. — 11:01.
Зауваги
- Особи (за абеткою)
- Журналісти (за абеткою)
- Особи на ім'я Богдан
- Народилися 4 лютого
- Народилися 1963
- Народилися на Львівщині
- Українські журналісти, які проживали(-ють) у Тернополі
- Українські журналісти, які працювали(-ють) у Тернополі
- Випускники вишів України
- Члени Національної спілки журналістів України
- Відмінники освіти України
- Журналісти газети «Вільне життя»
- Редактори газети «Вільне життя»
- Лавреати конкурсу «Людина року»
- Лавреати опитування «Герої спортивного року Тернопільщини»
- Відзначені нагрудним знаком МОН України «Відмінник освіти»
