Богдан Вандяк

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Художник, поет
Богдан Вандяк
Инші імена: Bogdan Vandiak
Народження: 15.05.1959
с. Заліщики, Бучацький район, Тернопільська область, нині Україна
Смерть: 23.04.2015
м. Торонто, Онтаріо, Канада
Поховання: кладовище в Торонто
Громадянство: українець
Родина: батько — Михайло
Освіта: дитяча художня школа (Івано-Франківськ), Львівське училище ім. Івана Труша, Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна
Творчість: поетична збірка «Біле по той бік чорного», живопис, графіка, комп'ютерна графіка
Відзнаки: премії та призові місця на виставках

Богдан Вандяк (повне ім'я: Богдан Михайлович Вандяк; 15 травня 1959, с. Заліщики в околиці Бучача, нині Україна — 23 квітня 2015, м. Торонто, Канада) — український художник-живописець, поет. Як мистець першим прокладав дорогу у світ цифрової графіки, завдяки чому до нього прийшло визнання в Канаді, США.

Життєпис

Богдан Вандяк, син Михайла, народився 15 травня 1959 року в с. Заліщиках Бучацького району на Тернопільщині (нині Україна). З 1966 року його родина проживала в Івано-Франківську[1].

Навчався в дитячій художній школі в Івано-Франківську[1]. Очевидно, що закінчив школу. 1976 року вступив на відділення скульптури Львівського училища прикладного мистецтва імені Івана Труша, яке закінчив 1980-го. У 1982—1984 роках навчався в ленінградському Інституті живопису, скульптури та архітектури ім. Іллі Рєпіна (нині Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна, РФ), у 1984—1989 — у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв, викладач — Андрій Бокотей).

Від 1990 року (за иншими даними, з кінця 1980-х[1]) проживав у м. Торонто. Першим як мистець прокладав дорогу у світ цифрової графіки, завдяки чому до нього прийшло визнання в Канаді, США.

Помер 23 квітня 2015 року в м. Торонто (провінція Онтаріо, Канада).[2]. Похований на кладовищі в Торонто.

Мистецтво як відбиток душі
«Мої мистецькі образи є відбитком найменших порухів людської душі. Моя увага сконцентровується на дослідженні внутрішнього стану людини, на її сутності в контексті модерного й надто жорстокого світу. Об'єктом моїх мистецьких зацікавлень є людина, часто самотня, з одвічною потребою бути коханою, щасливою, навіть у її смутку чи горі. При цьому прагну зрозуміти майже незбагненне: поворот людської долі в залежності від позитивної чи негативної енергетики конкретної людини, а точніше — від її потреби нести у світ добро чи зло. При створенні мистецьких образів часто використовую свій набутий життєвий досвід або ж трансформую переживання іншої людини на себе. Передовсім прагну відшукати відповідь на запитання, які ставлю перед самим собою».

Нагороди та відзначення

  • «Найкраща робота на виставці» — часопис «ArtFokus» (м. Торонто, Канада, 1996);
  • «Фіналіст» в портретній категорії — «Часопис художника» (США, 1997);
  • «Приз журі» — Асоціація канадських художників (м. Торонто, 1997);
  • Перше місце, «За найкращу комп'ютерну графіку» — Загально-торонтонська виставка (м. Торонто, 2001);
  • Друга премія, за некомерційне відео — Graphic Exchange (м. Торонто, Канада, 2002).

Творчий доробок

Літературні видання та публікації

  • «Дзвін» — часопис спілки письменників України. № 9—10, Львівська книжкова фабрика «Атлас». Львів, 1992;
  • «Зерна» — літературно-мистецький альманах українців Європи. Видавництво НВФ «Українські технології». Львів, 1998;
  • «Біле по той бік чорного» — перша поетична збірка. Видавництво НВФ «Українські технології». Львів, 2004;
  • «Де судження породжують бентежність…» — друга поетична збірка. Видавництво «Місто НВ». Івано-Франківськ, 2012.

Кіно, театр

  • «Sad Way» — Graphic Exchange, відео презентація (м. Торонто, Канада, 2002);
  • «Пролог любові» — театральне дійство, основою якого лягла поетична збірка — «Біле по той бік чорного». Дійство супроводжується відеорядом Б. Вандяка, режисер постановник п'єси — народний артист України Григорій Шумейко (Львівський академічний театр імені Леся Курбаса, 2004);
  • «Орда» — community film festival, фестиваль цифрового кіно (м. Торонто, Канада, 2008).

Виставки та презентації

  • Ніагара-Фолс музей (м. Ніагара-Фалс, Канада, 1991);
  • Галерії-304 (м. Торонто, Канада, 1996);
  • галерея Канадсько-української мистецької фундації (КУМФ) (м. Торонто, Канада, 2001);
  • виставки в Музеї етнографії та художнього промислу (м. Львів, 2002, 2016[3]);
  • виставка в Національному музеї імені Тараса Шевченка (м. Київ, 2002);
  • поетичний вечір та відеопрезентація «Пролог любові», в галереї КУМФ, Науковому товаристві імені Тараса Шевченка (обидві в м. Торонто, Канада, 2004);
  • презентація поетичної збірки «Де судження породжують бентежність…» в Україні (всі — 2013): Музей етнографії та художнього промислу (м. Львів), Центральна районна бібліотека (м. Бучач), Обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка, Книгарня «Є» (м. Івано-Франківськ).

Групові виставки

  • Християнські мотиви, Музей етнографії та художнього промислу (м. Львів, 1989);
  • Фундація дітей Чорнобиля (м. Міссісага, Канада, 1991);
  • U.A.A. (м. Нью-Йорк, США, 1994);
  • Загальноторонтонська виставка (м. Торонто, 1996);
  • АРТСайд ЕКСПО-96 (м. Міссісага, 1996);
  • Мистецька галерея Міссісаги (м. Міссісага, 1996);
  • Асоціація канадських художників (м. Торонто, 1997);
  • 22-а журі-виставка (м. Міссісага, Канада, 1999);
  • Модерн-ІІ, Небраска (США, 2000);
  • Міжнародне біенале Д'Арт мініатюри-2000 (м. Вілле Марі, Квебек, Канада, 2000);
  • Пеел комплекс (м. Брамтон, Канада, 2001).

Пам'ять

Богдан Вандяк став першим героєм проекту для соціальних мереж «Сонячна бандероль», який започаткувала Івано-Франківська ОТРК «Карпати»[4].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Богдан Вандяк // Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка.
  2. На 56-му році життя зупинилося серце відомого мистця, поета, філософа і фотографа Богдана Вандяка // Івано-Франківська ОДТРК «Карпати». — 2015. — 27 квітня.
  3. Богдан Вандяк // ZIK. — 2016. — 10 серпня.
  4. Сонячна бандероль: Богдан Вандяк.

Джерела

Посилання

Зауваги