Богдан-Святослав Стасів

Військовик, громадський діяч
Богдан-Святослав Стасів
Богдан-Святослав Стасів
Народження:	03.09.1922, с. Корчин, нині Львівська область, Україна
Смерть:	23.10.2008, місце смерти невідоме
Поховання:	невідоме
Громадянство:	українець, 20x13пкс Польща → 20x13пкс УРСР → 20x13пкс Україна
Родина:	батько — Дмитро
Освіта:	українська академічна гімназія, математичний ліцей, технічний інститут у Львові
Військо:	дивізія «Галичина» УД УНА, підстаршина зв'язку
Творчість:	автор і співавтор дослідницьких праць
Громадська діяльність:	діяльний у Пласті та братстві колишніх вояків 1-ї УД УНА, учасник боротьби за відновлення УГКЦ
Відзнаки:	Золотий Хрест, 2 золоті медалі

Богда́н-Святосла́в Ста́сів (3 вересня 1922, с. Корчин, Львівщина — 23 жовтня 2008, місце смерти невідоме) — український військовик, учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч.

Життєпис

Богдан-Святослав Стасів, син Дмитра, народився 3 вересня 1922 року в Корчині на Львівщині.

Навчався у м. Львові: в українській академічній гімназії, математичному ліцеї при ній (1935-1941), технічному інституті (1942 — травень 1943).

Від 1943 — в дивізії «Галичина» (1-й Українській дивізії Української Національної Армії, УД УНА): доброволець 1-го набору. Вишкіл проходив у містах Брно (нині Чехія) і Гайделаґер (Польща), курси підстаршин зв’язку — в м. Мюртінґені (Німеччина). Інструктор чоти зв'язку 14-го дивізіону зенітної артилерії; учасник боїв поблизу Бродів (нині Львівської области).

20 липня 1944 потрапив у радянський полон. Ув'язнений у таборі № 6 у Московській области, від 1947 — на спецпоселенні у Читинській области (Московія). 1954 втік із заслання на Тернопільщину, проживав у Лозовій (околиця Тернополя), згодом — у Тернополі.

Помер 23 жовтня 2008 року, дата і місце смерти невідомі.

Родина

^{На даний час ця інформація для редакторів статті є невідомою або ще не опрацьовано відповідні джерела.}

Громадська і дослідницька діяльність

Діяльний у «Пласті» (1933, від 1990).

Учасник боротьби за відновлення УГКЦ, виготовляв молитовники. Співзасновник та голова Тернопільської станиці колишніх вояків 1-ї УД УНА. Заступник голови Крайової управи Галицького братства колишніх вояків 1-ї УД УНА.

Автор проєкту та організатор встановлення пам'ятника Борцям за волю України в Поручині (околиця Бережан).

Автор і співавтор понад 10 дослідницьких праць, виданих у Львові й Тернополі. Статті опубліковані у виданнях Австралії, Великої Британії, Канади, України, США. Упорядкував спогади Лева Стеткевича «Як з Бережан до Кадри» (Т., 1998).

Відзнаки

• Золотий Хрест Головної Управи Братства колишніх вояків 1-ї УД УНА (1993, м. Торонто, Канада),
• 2 золоті медалі (1993, Австрія, Спілка ветеранів, 1994, м. Лондон, Велика Британія, Об'єднання колишніх вояків-українців).

Джерела

Основне

• Вашків Т. Стасів Богдан-Святослав Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 340-341. — ISBN 978-966-528-279-2.