Бартош Язловецький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Дідич, військовик, урядник
Бартош Язловецький
Смерть: 2.09.1457
загинув у бою
Родина: батько — Теодорик на Бучачу, мати — Катажина на Язловцю, Мартинові, Монастириськах, брати — Міхал, Ян
Робота: генеральний подільський староста
Примітки: гербу Абданк

Бартош Язловецький (Бартоломей Язловецький; Бартош Бучацький[1], Бартош на Бучачу, Язловцю; Шаблон:Lang-la[2], Bartholomeus Buczaczki de Jazlowyecz[3]; пол. Bartosz z Buczacza i Jazłowca Jazłowiecki; пом. 2 вересня 1457) — шляхтич, військовик, урядник Королівства Польського, представник роду Язловецьких, гілки роду Бучацьких гербу Абданк (Авданець). Дідич маєтностей на Тернопільщині.

Життєпис

варіант гербу Абданк

Невідомо, коли народився Бартош Язловецький. Був найстаршим сином магната Теодорика на Бучачу Язловецького[4] та його другої дружини Катажини, дочки шляхтича Кщона на Язловцю, Мартинові (нині Старий Мартинів), Монастириськах.

Підписався як свідок в укладеній у Снятині угоді з молдавським канцлером Міхаєм разом зі снятинським та коломийським старостою — стрийком Міхалом «Мужилом» Бучацьким. Після батька 1455 року[5] став кам'янецьким (подільським) старостою. Посідав уряд генерального подільського старости; також певний час був державцем Червоногородського староства.

24 березня 1455 як подільський староста разом зі стрийком Міхалом Мужилом був присутнім під час укладання угоди з воєводою Олександром[6].

1456 року видав грамоту, якою підтвердив запис батька Ілії Черленевичу 20 гривень на урочищі Іляшівцях[1]; записав Миколаю Свірчу з Нового Двору (або Миколаю Бедриху) 50 кіп грошей кам'янецькою монетою на селах Кузьмині та Новосілці[7]. 18 вересня 1456[8] в Кам'янці на Поділлі суддя Подільської землі Зиґмунт (Сиґізмунд) з Новосільців та підсудок Ян з Боришківців документально засвідчили, що генеральний подільський староста Бартош на Бучачу продав своє село Хмелеву на Поділлі (Червоногородського повіту) за 60 кіп звичних монет (грошей) шляхтичу Олександрові, чи Ґоворку[9].

1457 року[10] загинув разом з Іваном (Яном) Лащем у битві з татарами. За давнішими даними, це трапилося 2 серпня[4]. Натомість укладачі збірника списків урядників Подільського воєводства стверджували, що вірна дата смерті — 2 вересня[5].

Після його смерти: кам'янецьким старостою став брат Міхал; молодші брати Міхал та Ян разом успадкували його частину родинних маєтностей (у багатьох документах тих часів, зокрема, в найдавніших записах галицьких судів, записано: Міхал та Ян на Бучачу та Язловцю, рідні брати нероздільні[11]).

Маєтності

Дідич Порохови (1456)[12], д-р Ярослав Стоцький вказав, що Бартош був дідичем Бучача[13][14]. Очевидно, одруженим не був, тому його маєтності мали б успадкувати брати.

Примітки

  1. 1,0 1,1 Грушевський, М. Барське староство. — 1894. — С. 39.
  2. Akta grodzkie i ziemskie. — T. XII. — S. 266.
  3. Tам само. — Akta grodzkie i ziemskie S. 346.
  4. 4,0 4,1 Dörflerówna, A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456)… — T. 3. — S. 85.
  5. 5,0 5,1 Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 126.
  6. Михайловський, с. 142.
  7. Михайловський, с. 186.
  8. Nowosiółka 5.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. — S. 277. (пол.)
  9. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej. — Lwów, 1873. — T. IV. — S. 164–165.
  10. Адам Бонєцкий свого часу датував смерть 1456 роком → див.: Boniecki, [1], cz. 1, t. 2, s. 218. (пол.)
  11. Akta grodskie i ziemskie… — T. XII. — № 3073. — S. 283.
  12. Крижанівський, І., Уніят, В., Шкварок, М. Порохова // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 641. — ISBN 978-966-457-228-3.
  13. Стоцький, Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — С. 38. — ISBN 966-7086-24-0.
  14. Ця інформація у книзі не має конкретного посилання на джерело, але поки не можна її відкидати, бо в ті часи часто бувало кілька власників навіть у селах; у статті про Бариш в ТІМСі батько Теодорик згаданий як власник у 1454 р.

Джерела

Посилання

Зауваги