Артур Цєлєцький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Землевласник,
політик
Артур Кароль Цєлєцький
Artur Zaremba Cielecki (-1901).jpg
Инші імена: Артур Кароль Целецький, Artur Karol Cielecki, Artur Cielecki-Zaremba
Народження: 12.07.1850,
с. Гадинківці, нині Гусятинський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 9.11.1930,
м. Краків, нині Малопольське воєводство, Польща
Громадянство: поляк,
size Австрійська імперіяsize Австро-Угорщинаsize Польща
Родина: батько — Альфред, мати — Анна з Бніньських, дружина — Ядвіґа з графів Каліновських, дочка — Катажина
Освіта: очевидно, вища
Робота: великий землевласник
Політична діяльність: автономіст (подільський консерватор)
Громадська діяльність: член і голова кількох товариств
Відзнаки: орден Святого Григорія Великого, Командорський хрест із зіркою ордена Франца Йосифа, Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест (з зіркою)

Артур Кароль Цєлєцький[1], або Артур Заремба Цєлєцький[2] (пол. Artur Karol Cielecki; 12 липня 1850, с. Гадинківці, нині Україна — 9 листопада 1930, м. Краків, Польща) — польський великий землевласник, громадський і політичний діяч, благодійник РКЦ, посол Галицького крайового сейму. Сприяв польським осадникам, політиці голови «Національної ради» Тадеуша Цєньського.

Життєпис

Артур Кароль Цєлєцький народився 12 липня 1850[3] в с. Гадинківцях[4] Чортківського округу[5] коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австрійської імперії (нині Гусятинського району Тернопільської области, Україна). Батько — Альфред Цєлєцький (1821—8.12.1892, Гадинківці)[6], власник, зокрема, маєтку Оришківці[7]. Мати — Анна з графів Бніньських (1828—?)[8]. Очевидно, що здобув добру освіту[9], закінчивши закордонний виш[2].

Власник маєтків у Бучацькому та Гусятинському повітах Королівства Галичини і Лодомерії. Проживав у маєтку в Порохові, пізніше — у Гадинківцях біля Копичинців. У Бучацькій повітовій раді: довголітній член (1875—1884, 1892—1911), заступник голови (у січні 1881—1883), член виділу (січень 1895—1906). У 1905—1914 роках був членом повітової ради в Гусятині, у 1895—1914 — послом Галицького крайового сейму (25 вересня 1895[10]—1901, 1901—1907 — від округу № 30 Бучач — Монастириська, IV курія; січень 1908—1913 — від округу Чортків, у 1913—1914 — від курії великих власників повіту Чортків). Належав до групи автономістів (подільських консерваторів). У сеймі був членом крайової комісії з рільничих справ[3]. Разом з бароном Стефаном Мойсою відомі в історії краю як вірні й діяльні визнавці політики голови «Національної ради» (пол. Rada Narodowa)[11] Тадеуша Целєстина Цєньського[12], власника маєтку в Дорогичівці[13], який був душею вшехпольсько-подоляцької коаліції в її успішних заходах з повалення проєкту Міхала Бобжиньського[11].

Від 1877 року був членом, у 1887—1910 — головою Бучацько-чортківсько-заліщицького відділу Галицького господарського товариства; у 1892—1910 — член комітету цього товариства у Львові, у 1903—1909 — один з його віце-президентів. У 1887—1907 роках входив до складу окружного виділу Галицького кредитового земського товариства в Бучачі. Засідав кілька літ у спостережній раді Меліоративного банку у Львові, в раді Крайового союзу пожежних охоронців. У 1893—1908 роках був президентом повітової філії Товариства кулок рільничих (пол. Towarzystwo Kólek Rolniczych) в Бучачі, у 1910—1913 — у Гусятині, 1894-го став членом головного виділу цього товариства у Львові, 12 грудня 1898 обраний його очільником (був до червня 1919, коли товариство об'єдналося разом з Краківським товариством рільничим). Під час його керівництва кількість первинних організацій товариства зросла від 868 у листопаді 1900 до 1862-х у 1913 році (кількість членів — 40691 та 84952 відповідно).[3] 22 травня 1904 в Монастириськах вів з'їзд повітових делегатів Товариства кулок рільничих, виголосив доповідь про Тадеуша Косцюшка[14].

10 січня 1899 він, як і, зокрема, цісарсько-королівський намісник Галичини граф Лєон Пінінський, греко- і римо-католицький парохи Бучача о. Теодор Теляковський і о. Станіслав Громницький, посол австрійської Державної ради (Reichsrat) від Бучацького повіту барон Мар'ян Блажовський, повітовий віце-маршалок д-р Едвард Кшижановський, мистецтвознавець Ян Антонєвич-Болоз, шамбеляни Еміль Потоцький, Францішек Городиський, керівник християнської гміни Антоній Левицький, бурмістр Бучача Беріш Штерн та инші брали участь в урочистому відкритті нового приміщення місцевої цісарсько-королівської гімназії[15]. Брав участь у багатьох з'їздах Товариства школи людової, допомагав його праці, за що 1910 року вписаний до почесних членів Товариства. Його коштом 1893 року в Порохові збудували дерев'яного костелика (як каплиця публічна на урвищі Скала, посвячена як «Різдва святого Івана Хрестителя», 9 на 7 метрів, з виокремленим захристям, накрита гонтом, розібрана 1930 року через поганий стан).[16] 17 липня 1905 переказав (подарував) земельну ділянку для будівництва плебанії в Пужниках, зобов'язався разом з мешканцями села надати дерево, готівку[17].

1893 року для проведення Крайової виставки у Львові надав 300 золотих ринських[18]. 1906 року переказав плянованій експозитурі в Порохові (в частині села Городи) разом з повністю випосаженою мурованою плебанією, стодолою, стайнею, двома городами площею 6 морґів, подарував 23000 корон для майбутнього католицького експозита як дотацію. Після 1906 року продав власний маєток у Порохові[19]. Як і графи Станіслав Марцін Бадені, Потоцькі з Бучача щороку давав 20 корон на потреби товариства «Бурса імені Адама Міцкевича» в Бучачі, яке опікувалося незаможними учнями місцевої цісарсько-королівської гімназії[20]. Дуже сприяв заснуванню польської школи у Гадинківцях 1912 року, а 1922-го подарував 4 морґи ґрунту. Поділив (розпарцелював) значну частину маєтку в Гадинківцях між польськими осадниками, в тій осаді було 1924 року утворено окрему ґміну «Заремба». 1929 року подарував Товариству школи людової «ґрунт» під будівництво Дому людового для цієї осади.

Автор невеличкої монографії про рід Цєлєцьких на Цєльчі гербу Заремба.

Помер 9 листопада 1930 в Кракові (нині центр Малопольського воєводства, Польща), похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Родина

30 квітня 1884 його дружиною стала Ядвіґа з графів Каліновських[10] (1859[10]/1860[21]—1927[1]), дочка Владислава Людвіка (1831—1893, Орішківці)[21] і Цецилії Вінцентини з Шеліських, дочки власника маєтку в Настасові Юзефа Каласантія, члена Галицького станового сейму[10]; мали дочку Катажину[1].

Відзнаки

  • Цісарсько-королівський австрійський шамбелян (15 січня 1888)[10].
  • Папський орден святого Григорія Великого.
  • Командорський хрест із зіркою ордена Франца Йозефа (1908)[22].
  • Командорський хрест із зіркою ордена Відродження Польщі (2 травня 1923)[23].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Dztewo rodowe / opr. Lekszycki, Żychliński-syn // Monografja rodziny Zarembów na Cielczy Cieleckich. — Kraków, 1930. (пол.)
  2. 2,0 2,1 Monografja rodziny Zarembów na Cielczy Cieleckich… — S. 13. (пол.)
  3. 3,0 3,1 3,2 Próchnicki, s. 45—46.
  4. Artur Zaremba Cielecki z Cielczy h. Zaremba (ID: 3.373.643). (пол.)
  5. Galicja pod względem topograficzno-geograficzno-historycznym / skreslona przez Hipolita Stupnickiego. Z mapą. — Lwów : nakładem autora, Drukarnia Zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1849. — S. 89—90. (пол.)
  6. Alfred Cielecki z Cielczy h. Zaremba (ID: 3.373.641) // Sejm wielki. (пол.)
  7. Oryszkowce, wś, pow. husiatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. — S. 608. (пол.)
  8. Anna hr. Bnińska z Łodzi h. Łodzia (ID: 1.1122.202) // Sejm wielki. (пол.)
  9. Власне дослідження Дмитра Лоґуша.
  10. 10,0 10,1 10,2 10,3 10,4 Dunin Borkowski, J. Almanach błękitny : genealogia żyjących rodów polskich.— Lwów, Warszawa, 1908. — S. 423—424. (пол.)
  11. 11,0 11,1 Польська шляхта з Галичини у цїсаря // Zbruč.
  12. Tadeusz Celestyn Cieński z Cieni h. Pomian (ID: 3.391.160) // Sejm wielki. (пол.)
  13. Stroński, S. Cieński Tadeusz (1856—1925) // Polski Słownik Biograficzny. — 1938. — T. IV. — S. 53—54. (пол.)
  14. Listy z kraju. Monasterzyska // Kurjer Lwowski. — 1904. — № 144 (25 maja). — S. 2. (пол.)
  15. I. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1900. — Stanisławów : Drukarnia i litografia Stanisława Chowańca, 1900. — S. 6—7. (пол.)
  16. Quirini-Popławski, R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 175—177. (пол.)
  17. Zaucha, T. Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego w Pużnikach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej… — T. 18. — S. 225. (пол.)
  18. Wykaz // Kurjer Lwowski. — 1893. — № 312 (10 list.). — S. 6. (пол.)
  19. Quirini-Popławski, R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 175. (пол.)
  20. VI. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1905. — Buczacz : Drukarnia ludowa W. Dratlera w Buczaczu, 1905. — S. 73—74. (пол.)
  21. 21,0 21,1 Jadwiga hr. Kalinowska na Wielkiej Kamionce h. Kalinowa (ID: 9.278.208) // Sejm wielki. (пол.)
  22. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1918. — S. 162. (нім.)
  23. Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924 // Prezydium Rady Ministrów. — Warszawa 1926. — S. 15. (пол.)

Джерела

  • Próchnicki, Z. Cielecki Zaremba Artur // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 96 s. — S. 45—46. (пол.)
  • Quirini-Popławski, R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 368 s., 508 il. — S. 175—184. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)

Посилання

Зауваги