Антін Гладишовський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Громадський, кооперативний і культурно-освітній діяч
Гладишовський Антін Омелянович
Інші імена: Антін Гладишевський
Народження: 1880 / 1881
м. Тернопіль
Смерть: 12 жовтня 1923
м. Львів
Громадянство: size Австро-УгорщинаШаблон:ZUNR
Родина: батько — Омелян Гладишовський, брати — Олександер, Андрій
Освіта: цісарсько-королівська Вища гімназія в Тернополі, Віденський університет, Торгова академія у Львові
Робота: громадський, економічний і культурно-освітній діяч
Військова служба: військо Австро-Угорщини
Громадська діяльність: голова Українського Педагогічного Товариства, директор «Крайового союзу кредитового» у Львові

Антін Гладишовський (1880 / 1881, м. Тернопіль, нині Україна — 12 жовтня 1923, Львів, нині Україна) — український громадський, кооперативний і культурно-освітній діяч. Голова Українського Педаґоґічного Товариства, директор «Крайового союзу кредитового» у Львові. Син лікаря, посла до Райхсрату (австрійської Державної ради) Омеляна Гладишовського.

Життєпис

Антін Гладишовський народився, за одними даними, 1881 року[1]. За іншими 1880[2],[3][4][5].

Батько — повітовий[6] лікар-русин[7] Омелян Гладишовський[8], старорусин за політичними поглядами[9]. 1898 року обраний послом до Райхсратуу (австрійської Державної ради). При цьому переміг на виборах доктора Івана Франка, хоча вважався технічним кандидатом (Степан Новаківський називався його урядовим кандидатом[10]). Є твердження, що йому допомагали польські політичні кола, які не хотіли бачити Франка в Державній раді[11]. Яцко Остапчук у своїх спогадах стверджував, що на виборах переміг Франко, однак після тривалої паузи оголосили, що з перевагою в 4 голоси послом став лікар Гладишовський, якого підтримували як поляки, так і майже всі духівники-греко-католики[7]. Газета «Громадський голос» писала, що у жовтні 1898 року під час розгляду в Тернопільському суді позову щодо побиття Іваном Франком селянина Михайла Підгайного, який був наклепом, останній одному зі свідків сказав, що «мав відкричати своє, бо я дістав від Гладишовського 20 зр.» (золотих ринських).[12]

Навчався у цісарсько-королівській Вищій гімназії в Тернополі (потім Перша тернопільська гімназія), де, зокрема, 1895 року закінчив IVа клас[13], 1897 — VIа[14], 1898 — VIIа[15], 1899 — VIIIа[16], у VI—VIII його однокласником був Тит Галущинський (потім о. Теодосій ЧСВВ).

За спогадами Іванни Блажкевич, 1898 року як учень 7 класу сказав батькові — повітовому лікарю: «Чи ви, тату, знаєте, проти кого висуваєте свою кандидатуру на посла? Як ви можете ставати на дорозі такої великої людини, як Франко? Тату, що ви робите?»[6]

Після закінчення гімназії[17] навчався на правничому факультеті Віденського університету[17][18]. За одними даними, закінчив Торгову академію у Львові[18] (нині Львівський торговельно-економічний університет), за іншими, навчався у такому ж закладі у Відні[17].

З молодих літ цікавився справами шкільництва. 1908 року став касієром, а 1913-го — обраний на Загальниз зборах головою Українського Педагогічного Товариства (УПТ). Під час Першої світової війни був мобілізований до лав війська Австро-Угорщини[19].

У 1912—1923[1][17] роках був директором «Крайового союзу кредитового» у Львові. Також був діяльним в різних українських організаціях: член надзірної[20] ради Ревізійного союзу українських кооператив, Контрольної комісії Крайового союзу господарчо-торгових спілок (Повітове Кредитове Товариство, Товариства «Земля», Союзний Базар, товариства «Сільський господар», видавничої спілки «Діло». У 1914 та 1919—1923 роках — голова вчительського товариства «Рідна школа».

Почував себе погано ще в грудні 1922 під час зборів УПТ. Помер у Львові на 42 році життя о 5-й ранку 12 жовтня 1923. Парастас за померлим відбувся в каплиці Боїмів, поминальне богослужіння відправили в соборі святого Юра.

Його братом[9] був[21] Олександер Гладишовський (1888[1]—1966, США) — перший секретар посольства УНР в Швайцарії, Данії, проживав у маєтку в с. Купчинцях[22].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Гладишовський Антін… — С. 385.
  2. Видатні діячі товариства «Рідна школа»: Остап Макарушка і Антін Гладишовський / Упоряд.: О. Герега, К. Костишина. — С. 8.
  3. 1881 чи 1882 → Некролог А. Гладишевського… — С. 1.
  4. У некролозі вказано, що помер на 42 році життя
  5. Подана у виданні «Тернопільський енциклопедичний словник» (Гаврильцьо І. Гладишовський Антін… — С. 359.) дата — 22 травня 1860 — значно відрізняється від попередніх.
  6. 6,0 6,1 Блажкевич, І. Іван Франко в Купчинцях // Мельничук, Уніят, с. 64.
  7. 7,0 7,1 Остапчук, Я. Із моїх споминів // Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… — С. 94.
  8. Гуцал, П. Гладишовський Омелян Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 144. — ISBN 978-966-528-318-8.
  9. 9,0 9,1 Олександер Гладишовський. Пам'яті громадянина-джентлмена // Свобода. — 1966. — Ч. 231 (14 грудня). — С. 2.
  10. Мельничук, Уніят, с. 82—83.
  11. Савак, Б. Данина пам'яті Івана Франка.
  12. Мельничук, Уніят, с. 48.
  13. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1895. — Tarnopol : drukarnia St. Kossowskiego, 1895. — S. 50.
  14. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1897. — Tarnopol : drukarnia St. Kossowskiego, 1897. — S. 77.
  15. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1898. — Tarnopol : drukarnia St. Kossowskiego, 1898. — S. 55.
  16. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1899. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1899. — S. 78—79.
  17. 17,0 17,1 17,2 17,3 Гаврильцьо І. Гладишовський Антін… — С. 359.
  18. 18,0 18,1 Герцюк, Д. Гладишовський Антін… — С. 650.
  19. Антін Гладишовський // Діло… — С. 1.
  20. У теперішньому значенні — Спостережної ради.
  21. Подана у виданні «Енциклопедія сучасної України» (Герцюк Д. Гладишовський Антін… — С. 650.) інформація, що Антін Гладишовський був батьком Олександера, очевидно, є помилковою.
  22. Дуда, І. Гладишовський Олександр Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 359. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела

Зауваги