Анна Дольська

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Дідичка,
благодійниця РКЦ
Анна Дольська
Анна Дольська з Ходоровських
Анна Дольська з Ходоровських
Инші імена: Анна Ходоровська, Анна Вишневецька, Anna Dolska
Народження: ймовірно, між 1661 і 1663
м. Львів, нині Львівська область, Україна
Смерть: 6.05.1711
м. Львів
Громадянство: полька
size Республіка Обидвох Націй
Родина: батько — Кшиштоф Станіслав Ходоровський, мати — Катажина з Яблоновських, чоловіки — Костянтин Криштоф Вишневецький, Ян Кароль Дольський, діти — Януш Антоній Вишневецький, Михайло Сервацій Вишневецький, Франциска
Робота: дідичка
Релігія,
духовне життя:
римо-католичка
Громадська діяльність: благодійниця РКЦ
Примітки: княгиня шляхтянка

Анна Дольська (у першому шлюбі Вишневецька, з дому — Ходоровська; (пол., Anna Dolska.), ймовірно, між 1661 і 1663, м. Львів, нині Україна — 6 травня 1711, там само) — польська шляхтянка, дідичка, благодійниця РКЦ, кума гетьмана Івана Мазепи[1], листуванням з яким також відома. Тітка польського короля Станіслава Лещинського.

Життєпис

Варіянт гербу Корчак
Варіянт гербу Прус III

Народилася, ймовірно, між 1661 і 1663 роками у м. Львові[2], центрі Львівської землі Руського воєводства Польського королівства. Була єдиною дочкою[3] в батька — польського шляхтича зі спольщеного українського (руського) роду Кшиштофа Станіслава Ходоровського гербу Корчак. Мати — дружина батька Катажина з Яблоновських гербу Прус ІІІ, рідна сестра великого коронного гетьмана Станіслава Яна Яблоновського[4]. Анна була тіткою польського короля Станіслава Ле­щинського[5].

Була вродливою та освіченою[2]. Будучи в літах, не втратила жіночої чарівности[6]

Майже ніхто з істориків не сумнівається, що княгиня була посередницею у перемовинах гетьмана України Івана Мазепи з королем Станіславом Лещинським — ставлеником шведського короля Карла ХІІ[7]. Мазепа познайомився з нею 1706 року, перебуваючи в Дубні, потім став хрещеним батьком її онука, позичив їй чималу суму грошей. Дольська стала намовляти гетьмана відійти від царя Петра й стати союзником короля С. Лещинського, якого тоді підтримував Карл XII[6]. Можна припустити, що Анна Дольська була втаємничена в деталі місії Соломона[2] в 1689—1692 роках[8], таємного посланця гетьмана Мазепи, метою якої було прохання допомогти визволити Україну від «опіки» Московії. Улітку 1707 у своєму листі повідомляла про небезпеку, що загрожувала Мазепі від князя А. Мєньшикова, котрий «сам в Україні хоче бути гетьманом» — керманич України подякував за пересторогу. Певне, в цій кореспонденції йшлося як про політичну ситуацію, так і про «амурні справи»: сучасники Мазепи (зокрема, його небіж Андрій Войнаровський на допитах[9]), згадували, що княгиня Анна Дольська обіцяла вийти заміж за гетьмана[2]. 16 вересня 1707 Мазепа отримав від неї листа, а також трактат короля Лещинського з 12-ти пунктів[10]. Польська дослідниця Ілона Чаманьська стверджувала, що власне вона сприяла переходу Мазепи на бік шведів, однак це заперечив, зокрема, Збіґнєв Анусік[11]. У своєму листі до гетьмана Мазепи писала, що Мєньшиков, плетучи інтриги, «риє яму йому і сам хоче стати гетьманом України»[12].

Анна Вишневецька була засновницею та благодійницею[13] будівництва (за иншими даними, барокозації колишньої каплиці Бучацьких, якою з початку XVIII ст. опікувалися князі Вишневецькі[14]) нової каплиці в латинській катедрі Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Львові, яке провели в 1701—1707 роках[15].

Мала намір відкрити в Крем'янці школи ордену піярів, що викликало невдоволення єзуїтів[16]. Надала 3000 золотих римських скудо (еквівалент близько 30000 флоринів[17][18]) на будівництво мурів костелу монастиря піярів у Любешеві й одну тисячу злотих (або 100 золотих римських скудо[17]) — на придбання книг для бібліотеки. Також передала цьому Любешівському монастирю землі свого маєтку в с. Троянівка на Волині[19]. На початку XVIII ст. після її прохання за дозволом львівського латинського архиєпископа Константія Зелінського до містечка Білого Каменю (нині село Золочівського району на Львівщині) прибули латинські ченці-тринітарії, яким передали місцевий парафіяльний костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Також вона мала заснувати монастир тринітаріїв у Білому Камені, однак цього не трапилося[20] 1695 року отримала права на маєтності князів Вишневецьких, розташовані за Дніпром[21].

Померла 6 травня 1711 у Львові[22] через погіршення стану здоров'я після поразки війська Карла XII і Мазепи під Полтавою та ув'язнення московитами[11] після наказу царя Петра І сина, князя Михайла Сервація Вишневецького, і вивезення його до Москви.[23]

Сім'я

Перший чоловік — белзький воєвода, князь Костянтин Криштоф Вишневецький[2] (1635—1686)[24], який засватав її 1676 року, будучи років на 30 старшим[2]. Чоловік був власником або співвласником, зокрема, містечка Білого Каменю; була другою дружиною чоловіка. У них народилися діти:

Портрет першого чоловіка та, очевидно, її перебував у захристії львівського костелу святого Антонія[27].

Вдруге вийшла заміж за маршалка великого литовського князя Яна Кароля Дольського (1637—29.04.1695). Шлюб уклали 1686 року[25] (за иншими даними — 1689-го[2]). З ним мала дітей, які померли в дуже молодому віці[25], зокрема, Криштоф — 1698-го[28]. Після смерти чоловіка якийсь час управляла його маєтностями[29]. Разом з другим чоловіком призначили земельну ділянку 275х105 м «великих кроків» для будівництва резиденції ченців-піярів у Новому Дольську (Любешеві).[30]

Примітки

  1. Войтович, Л. Розділ: столиця «Української Швейцарії» на Дністрі // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць. — 2005. — Вип. IX. — С. 238.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 2,6 2,7 Батюк, А. Ганна Дольська в житті Івана Мазепи // Північний Вектор. — 2016. — 28 серп.
  3. Niesiecki, K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr]… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — S. 283. (пол.)
  4. Piwarski, K. Chodorowski Krzysztof Stanisław h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. III/4, zesz. 14. — S. 372—373. (пол.)
  5. Вінтоняк, О. Анатема на гетьмана Мазепу // Український історик. — 1990. — С. 66.
  6. 6,0 6,1 Кралюк, П. Багатоликий Мазепа: конструктивне, трагічне, трагікомічне // День. — 2009. — 20 черв.
  7. Лист княгині Дольської до Карла ХІІ (вересень 1704 р.) / публікація Хокана Хенрікссона, переклад з латинської Ольги Циганок, коментар Олександра Дубини // Сіверянський літопис. — 2014. — № 1—3. — С. 37.
  8. Павленко, с. 45.
  9. Павленко, с. 51.
  10. Павленко, с. 46.
  11. 11,0 11,1 Anusik, Z. O książętach Wiśniowieckich i czasach, w których żyli. Suplement do monografii rodu // Przegląd nauk historycznych. — 2009 (R. VIII). — № 2. — S. 228. (пол.)
  12. Томашівський, С. Мазепа та австрійська політика // ЗНТШ. — 1909. — Т. 92. — С. 244—245.
  13. Kowalczyk, J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 271—272. (пол.)
  14. Katedra łacińska we Lwowie // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Secesja, 2013. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 21. — S. 27. — ISBN 978-83-63463-09-0. (пол.)
  15. У 1737—1740 роках її реконструювали коштом Януша Антонія Вишневецького та його дружини Теофілі з Лєщинських; див.: Betlej, A. Nagrobek Jabłonowskich w kościele Jezuitów we Lwowie // Folia Historiae Artium. — 2007. — SN 11. — S. 77. (пол.)
  16. Зимницька, С. Проблема зміни віри представниками роду князів Вишневецьких у вітчизняній та зарубіжній історіографії другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст. // Наукові записки Острозької академії. Серія «Історичні науки». — 2013. — Вип. 20. — С. 160.
  17. 17,0 17,1 Taraszkiewicz, J. Początki działalności zakonu pijarów w Lubieszowie czyli Nowym Dolsku na Ukrainie // Синопсис: текст, контекст, медіа. — 2015. — № 2 (10). — С. 2. (пол.)
  18. За иншими даними — 3000 злотих.
  19. Мельник, В. І., Шумик, М. І. Ботанічні сади при монастирях піарів на Волині у ХVII–XIX ст. // Інтродукція рослин. — 2014. — № 4. — С. 65. — ISSN 1605-6574.
  20. Kuczman, K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 4. — S. 12. — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
  21. 21,0 21,1 Anusik, Z. O książętach Wiśniowieckich i czasach… — S. 227. (пол.)
  22. Piwarski, K. Dolski Jan Karol… — S. 289.
  23. Anusik, Z. O książętach Wiśniowieckich i czasach… — S. 236. (пол.)
  24. Czamańska, I. Wiśniowieccy. Monografia rodu. — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — S. 347—353. — ISBN 83-7177-229-7. (пол.)
  25. 25,0 25,1 25,2 Piwarski, K. Dolski Jan Karol… — S. 288—289.
  26. Niesiecki K.]] Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 552. (пол.)
  27. Pencakowski, P. Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego we Lwowie (dawniej klasztorny OO. Franciszkanów Konwentualnych) // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Secesja, 1993. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Т. 1. — S. 46. — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  28. Павленко, С. Кохання гетьмана Мазепи… — С. 43.
  29. Бірюліна, О. 525 років від часу першої писемної згадки про смт. Любешів (1484) Волинської області // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2009 рік / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. — Луцьк, 2008. — С. 140—143.
  30. Taraszkiewicz, J. Początki działalności zakonu Pijarów w Lubieszowie czyli Nowym Dolsku na Ukrainie] // Синопсис. — 2015. — № 2 (10). — ISSN 2311-259X. (пол.)

Джерела

Посилання

Зауваги