Александер Ян Потоцький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Дідич, військовик, урядник
Александер Ян Потоцький
Портрет Александера Яна Потоцького
Портрет Александера Яна Потоцького
Инші імена: Александер Потоцький, Ян Потоцький, Aleksander Jan Potocki
Народження: бл. 1662
очевидно, Москва
Смерть: не раніше 23.10.1714
Громадянство: size Республіка Обидвох Націй
Родина: батько — Павел Потоцький, матір — Єлєна (Елєонора) із Салтикових, дружини — Зузанна з Карчевських, Тереса з Тарлів, діти — Станіслав Францішек, Томаш, Юзеф, Антоній Міхал, Ян Антоній Марек, Ельжбета, сват — Станіслав Антоній Щука
Робота: галицький підкоморій, кам'янецький каштелян, смоленський воєвода
Військова служба: битва під Віднем та инші кампанії Яна ІІІ Собеського
Політична діяльність: посол сеймів
Громадська діяльність: благодійник РКЦ
Примітки: римо-католик

Александер Ян Потоцький, іноді Александер Потоцький чи Ян Потоцький[1] (пол. Aleksander Jan Potocki; близько 1662, очевидно, Москва — 1714) — польський шляхтич гербу Золота Пилява, військовик, урядник в Українських землях Королівства Польського федеративної Республіки Обидвох Націй (Речі Посполитої), благодійник РКЦ. Представник примасівської гілки Потоцьких. Дідич маєтностей на Тернопільщині.

Життєпис

Варіянт гербу Золота Пилява

Леон Потоцький стверджував, що батьки Александера Яна Потоцького одружилися 1660 року[2], Мирослав Наґєльський — на межі 1660/1661-го[3][4]. На сайті Марека Мінаковського подано, що народився близько 1662 року в Кам'янці на Поділлі[5]; дата виглядає вірогідною, місце народження, очевидно, помилковим[6], оскільки батько з 1655-го перебував у полоні в Московії. Александер Ян був загалом другим сином Павела Потоцького (пом. 1675), військовика, письменника, дідича, урядника, та його другої дружини-московки[3] Єлєни із Салтикових (дочки Пєтра[7], ровесника та улюбленця царя Алєксєя Міхайловича[8], яка, за даними Наґєльського[3] і Жихліньського[8], залишилася православною, хоча раніше російські історики стверджували, що вона перейшла на латинство з ім'ям Елеонора[7]) і першим — у їхній сім'ї[3][9]. Після укладення Андрусівського договору батько з дітьми повернувся до Польщі, невдовзі за ним вирушила й мати. Александер мав братів Теодора Анджея (примас Польщі), Стефана, Якуба, Міхала[8], Пьотра, Пьотра Домініка[3].

Брав участь у битві під Віднем[2] 12[10] (22) вересня 1683 року[11] та инших кампаніях під проводом короля Яна ІІІ Собеського[2].

Уряди (посади): галицький підкоморій (18 листопада 1692), кам'янецький каштелян (призначення 30 квітня 1704, його наступник Марцін Каліновський отримав призначення 18 квітня 1712[12]), смоленський воєвода (з 23 квітня 1712[13]), староста щирецький[14], черкаський[12].

Був дідичем міст Монастириськ, Устя-Зеленого (після його смерти вдова Тереса 1726 року мала поділити цю маєтність поміж синів[15]), правдоподібно, також прилеглих до них поселень.

Cпівфундатор костелу святого Мартина[16] в Семенівці[17]. 1693 року король дозволив йому та дружині видержавити Семенівку та Хоросно буській підстолині Анні з Косини Іскшицькій[16]. 1 вересня 1707 разом з дружиною прибув до Бучача, був хресним татом під час хрещення хлопця-нехристиянина у фарному костелі міста.[18]

Александер Ян Потоцький помер 1714 року[3], за даними Єжи Дуніна-Борковського, не раніше 23 жовтня[14].

Сім'я

Перша дружина — Зузанна з Карчевських (шлюб взяли до 1688 р.), дочка галицького каштеляна Томаша Карчевського[19] (пом. 1691)[20]. Діти:

  • Станіслав Францішек, охрещений 22 жовтня 1690 у Львівській латинській катедрі, перше ім'я отримав на честь коронного гетьмана Станіслава Яблоновського[1]
  • Томаш — помер замолоду в Празі (нині Чехія)[2].

Друга дружина — Тереса, дочка завихостського каштеляна Александера Тарла[21] та Йоанни з Косток (дочка придворного короля, старости липинського Францішека Станіслава Костки[22]). Після смерти чоловіка до 1721 року її коштом збудували дерев'яний костел у Монастириськах[23]. Діти[24]:

  • Ельжбета (нар. 1694)[25] — дружина[9] вонвольницького старости Марціна Леопольда Щуки[25].
  • Юзеф (бл. 1695—1764) — львівський каштелян, староста канівський, щирецький, чорштинський[26]
  • Ян Антоній Марек, охрещений 4 серпня 1696 у Львівській латинській катедрі[1]
  • Антоній Міхал (1702—1766) — дідич Гусятина, маршалок королеви, белзький воєвода[27]

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Єзерська, І. Чоловічі та жіночі імена за метриками хрещень катедрального костелу Львова (XVII ст.) // Український історичний журнал. — К. — 2010. — № 2 (491) (бер.-квіт.). — С. 207—208. — ISSN 0130-5247.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Potocki, L. Urywek ze wspomnień pierwszej mojej młodości. — Poznań, 1876. — S. 13—14. (пол.)
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 Nagielski, M. Potocki Paweł h. Pilawa (zm. 1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 117—119. (пол.)
  4. За даними видання «Географічний словник Королівства Польського», 1660 року Александер Ян Потоцький став фундатором парафії РКЦ в Семенівці, нині селі Пустомитівського району на Львівщині (див.: Siemianówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — T. X : Rukszenice — Sochaczew. — S. 540. (пол.) ). Якщо припустити, що він тоді був повнолітнім, то народився, ймовірно, близько 1640 року, що є помилковим, виходячи з даних Леона Потоцького, Мирослава Наґєльського, також — Теодора Жихліньського (див.: Żychliński, s. 78).
  5. Aleksander Jan Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 9.447.416). (пол.)
  6. Власне дослідження автора(ів).
  7. 7,0 7,1 Сборник Императорского Русского Исторического Общества. — 1889. — Т. 66. — С. 676. (рос.)
  8. 8,0 8,1 8,2 Żychliński, s. 78—79.
  9. 9,0 9,1 Potoccy (03). (пол.)
  10. Сікора, Р. Битва під Віднем 1683 року: між пропагандою і фактами // Історична правда
  11. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. Чухліб, Т.. — ISBN 966-00-0734-5.
  12. 12,0 12,1 Шаблон:УДРП
  13. Dunin Borkowski, s. 734.
  14. 14,0 14,1 Dunin Borkowski, s. 759—760.
  15. Betlej, A. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — Cz. І : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 386 il., 509 il. — S. 297. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  16. 16,0 16,1 Siemianówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — T. X : Rukszenice — Sochaczew. — S. 541. (пол.)
  17. Betlej, s. 309.
  18. Barącz, S. Pamiątki buczacki. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 99—100. (пол.)
  19. Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1906. — Cz. 1. — T. 9. — S. 246—247. (пол.)
  20. Przyboś, A. Karczewski Tomasz h. Jasienczyk // Polski Słownik Biograficzny. — T. XII. Wroclaw — Warszawa — Krakow : Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — S. 37—38. (пол.)
  21. Tarłowie (02).(пол.)
  22. Kostkowie (01). (пол.)
  23. Ostrowski, J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 4. — 402 il. — S. 84. — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
  24. Достеменний порядок народження не встановлений.
  25. 25,0 25,1 Marcin Leopold Stefan Szczuka h. Grabie (ID: dw.15035). (пол.)
  26. Dymnicka-Wołoszyńska, H. Potocki Józef h. Pilawa (ok. 1695—1764) // Polski Słownik Biograficzny. — 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 72—73. (пол.)
  27. Grosfeld, B. Potocki Antoni Michał h. Pilawa (1702—1766) // Polski Słownik Biograficzny. — 1983. — T. XXVII/4, zeszyt 115. — S. 782—790. (пол.)

Джерела

  • Dunin Borkowski, J. Almanach blękitny : genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów, Warszawa, 1908. — S. 734, 759—760. (пол.)
  • Żychliński, T. Potoccy herbu Pilawa // Złota ksiega szlachty polskiej. — Poznań, 1892. — Rocz. XIV. — S. 78—79, 92—93. (пол.)

Зауваги