Адріян Добрянський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Священник,
освітянин
о. Адріян Добрянський
Народження: 7.09.1867
с. Акришори, нині Акрешори Косівського району Івано-Франківської области, Україна
Смерть: 29.12.1935
с. Товмачик, нині Коломийського району Івано-Франківської области, Україна
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща
Родина: дружина — Ольга з Яросевичів, діти — Олександра, Ярослав-Нестор, батько — правдоподібно, о. Теофіль
Освіта: Генеральна греко-католицька духовна семінарія у Відні (Варвареум)
Робота: заступник та в. о. директора Бучацьких цісарсько-королівської й державної гімназій, гімназійний катехит, професор, член ц.-к. екзаменаційної комісії для учителів народних шкіл
Релігія,
духовне життя:
сотрудник у м. Чернівцях на Буковині, експозит у с. Луг поблизу Делятина
Громадська діяльність: співзасновник «Української бурси», діяч товариств «Рідна Школа», «Просвіта», «Український кооперативний банк»
Відзнаки: радник єпископської консисторії з крилошанськими відзнаками

о. Адріян Добрянський (7 вересня 1867, с. Акришори, нині Акрешори, Україна — 29 грудня 1935, с. Товмачик, нині Україна) — український греко-католицький священник, освітянин, катехит Бучацької цісарсько-королівської гімназії, громадський діяч, радник єпископської консисторії з крилошанськими відзнаками.

Життєпис

Адріян Добрянський народився 7 вересня 1867 року в с. Акришорах[1] Косівського повіту[2] коронного краю Королівство Галичини і Володимирії Австро-Угорської монархії (нині с. Акрешори Косівського району Івано-Франківської области, Україна). Правдоподібно, його батьком був[3] о. Теофіль Добрянський (1835—1920) — греко-католицький священник, пістинський віце-декан, який у 1866—1868 роках служив адміністратором парафії в Акришорах[4].

Адріян Добрянський 1888 року закінчив перший рік богословських студій в колишній Генеральній греко-католицькій семінарії у Відні[5] (відома як Варвареум, або Барбареум), 1890 — III[6], 1891 — IV[7]. У Варвареумі був управителем семінарійного хору та дуктором вихованців.

Після висвячення у 1891 році[8] спочатку отримав призначення в село Соколівку Косівського деканату, де парохом був о. Теофіль Добрянський, після цього того ж року став сотрудником у селі Раранчі на Буковині[9] (нині с. Рідківці Новоселицького району на Чернівеччині), експозитурі від парафії Бояни Буковинського деканату. Служив сотрудником парафії при церкві святого Тадея[10] у Чернівцях[11]. Також працював як катехит у 4- і 6-клясній школах у місті. Як сотрудник отримував «дотацію» 400 золотих ринських[12].

За даними часопису «Діло», 1896 року отримав призначення на посаду катехита Бучацької цісарсько-королівської (ц.-к.) гімназії[13]. У довіднику «Шематизм греко-католицької Епархії Станиславівської» за 1898 рік згаданий як пресвітер, що працює як учитель та заступник катехита Бучацької ц.-к. гімназії[14]. 11 червня 1897 склав учительський іспит. 24 червня 1898 отримав ранг дійсного вчителя[1]. У Бучачі пропрацював 32 роки, був гімназійним професором[15] (це звання отримав на підставі рескрипту Крайової шкільної ради ч. 25.982 від 17 жовтня 1901[16]). Також учив української мови[17] та літератури[18], вів короткий курс читання нот у цьому закладі[17]. 1 грудня 1908 отримав VIII ранг службовця. 1909 року мав титул радника Митрополичої консисторії[1]. 1914 року був членом ц.-к. екзаменаційної комісії для учителів народних шкіл[19].

Протягом одного року виконував обов'язки директора Бучацької державної гімназії за польської влади[13]. Як скарбник бучацького відділення Товариства учителів вищих шкіл згаданий, зокрема, в 1902—1903 роках[20].

1904 року разом з приятелями[21], підприємцем Климом Рогозинським і нотарем Костем Телішевським, стали засновниками і першими директорами кооперативи «Праця» (або Повітове товариство ощадностей і позичок «Праця», у формі «стоваришення з обмеженою порукою»[21]), що згодом перетворилася на значну фінансово-господарську установу. Був засновником громадських організацій в Бучачі: Українського міщанського братства, Української бесіди та инших[13], діяльним у товариствах «Рідна Школа», «Просвіта», «Український кооперативний банк»[15]. Належав до грона діяльних українських патріотів, які брали активну участь у становленні інституцій Української держави — ЗУНР — у листопаді 1918 року[22]. При Українському міщанському братстві заснував допомогову фундацію для грошової підтримки незаможних гімназистів, студентів[23]. Був офіційним опікуном гімназійного Пласту[18]. Разом із Климом Рогозинським в орендованому будинку заснував «Українську бурсу»[24], де на повному утриманні проживали сільські хлопці, які навчались у місцевій гімназії[25].

27 вересня 1927 разом з о. Денисом Нестайком, о. Антоном Казновським, о. Іваном Коциком[26], сотрудником о. Михайлом Бурчицьким[27] та иншими брав участь у похороні підприємця та громадського діяча Івана Гафтковича[26].

25 лютого 1930 опублікована інформація, що розпорядженням міністра віросповідань і освіти переведений на пенсію[28]. Восени 1930 українці Бучача, повіту та околиць організували прощальний вечір на честь о. А. Добрянського з нагоди закінчення його праці в місті. Прощальні слова промовили о. Денис Нестайко (від загалу), о. Іляріон Лушпинський і М. Бараболяк (від колишніх учнів), Софія Ілевич[15], о. Софрон[29] Станислав[30] Соколовський ЧСВВ, радник Ярослав Марків та инші. Після відставки з посади гімназійного катехита та професора в Бучачі[15] протягом деякого часу душпастирював у селі Лузі поблизу Делятина[13], будучи там експозитом від парафії Делятин Надвірнянського деканату[31].

Був добрим проповідником, співаком[13].

Останні роки життя мешкав у с. Товмачику поблизу Коломиї (нині Коломийського району Івано-Франківської области), де й помер 29 грудня 1935 в домі свояка та пароха[13] о. Сильвестра Михайліва[32].

Родина

Був одружений з Ольгою з Яросевичів (1870—1946)[33], сестрою відомого станиславівського лікаря[13]. Діти:

Відзнаки

Мав почесний титул радника єпископської консисторії з крилошанськими відзнаками[39].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Spis, s. 19.
  2. Kossów, Kosów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. — S. 473. (пол.)
  3. Власне дослідження Дмитра Лоґуша.
  4. Dobrjans'kyj Teofil' // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 88. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  5. Шематизмъ всего клира греко-католической Епархіи Станиславôвскои на рôк Божій 1888. — Станиславовъ, 1888. — Р. III. — С. 321.
  6. Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои 1890… — С. 296.
  7. Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои 1891… — С. 302.
  8. У частині шематизмів Станиславівської єпархії вказано, що висвячений 1892 року.
  9. Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои 1892… — С. 79, 163, 169.
  10. Нині — Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Чернівцях.
  11. Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои 1894… — С. 2, 16.
  12. Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои 1895… — С. 172; Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои 1896… — С. 175—176; Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои 1897… — С. 175.
  13. 13,0 13,1 13,2 13,3 13,4 13,5 13,6 13,7 13,8 Посмертні згадки. о. Адріян Добрянський // Діло. — 1936. — Ч. 3 (3 січ.). — С. 7.
  14. Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои 1898… — С. ХХ.
  15. 15,0 15,1 15,2 15,3 Дописи. Бучач (Прощання о. проф. Добрянського) // Діло. — 1931. — Ч. 25 (4 лют.). — С. 6.
  16. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1902. — Lwów : I Związkowa Drukarnia, 1902. — S. 20. (пол.)
  17. 17,0 17,1 Д-р Гузар, М. Державна гімназія в Бучачі перед першою світовою війною // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 190—191. — (Український архів, т. XXVII).
  18. 18,0 18,1 Д-р Барановський, Р. Пласт у Бучачі (спогад) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 278. — (Український архів, т. XXVII).
  19. XV. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1914. — Buczacz : Nakładem Funduszu Naukowego, Czcionkami Drukarni J. Müllera w Buczaczu, 1914. — S. 25. (пол.)
  20. Sprawozdanie z czynności Towarzystwa Nauczycieli Szkół Wyższych // Muzeum. — Lwów, 1903. — R. XIX, zesz. 6—7. — S. 8 [115]. (пол.)
  21. 21,0 21,1 Качалуба, Т., Шипилявий, С. Кредитова кооперація у Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 310—311.
  22. Д-р Гузар, М. Жмут спогадів про Бучач // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 187—188. — (Український архів, т. XXVII).
  23. Мельник, П. Бучацька гімназія в 20-их і 30-их роках ХХ століття // Бучач і Бучаччина… — С. 209.
  24. У Звітах директора Бучацької цісарсько-королівської гімназії Ф. Зиха, зокрема, за 1911—1913 називається «Сільською бурсою» (пол. Bursa wieśniacza).
  25. Байрак з Рогозинських, А. Рід Климентія і Меланії з Ляторовських Рогозинських // Бучач і Бучаччина… — С. 382.
  26. 26,0 26,1 Інж. Коцик, Р. Пам'яті визначного промисловця // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 389. — (Український архів, т. XXVII).
  27. Шематизм всего клира греко-католицької Епархії Станиславівскої на рік Божий 1927. — Станиславів, 1927. — С. 8.
  28. Dziennik Urzędowy Kuratorjum Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1930. — № 2 (25 lut.). — S. 91. (пол.)
  29. XIII. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1912. — Buczacz : Drukiem Stanisława Kuźniarskiego w Jaśle, 1912. — S. 72. (пол.)
  30. 17-го вересня // osbm.info.
  31. Шематизм… Епархії Станиславівскої… 1931… — С. 100—101.
  32. Шематизм… Епархії Станиславівської… 1935… — С. 88.
  33. 33,0 33,1 33,2 33,3 Сім`я: Адріян Добрянський + Ольга Яросевич // Родовід.
  34. Очевидно, можна це стверджувати, оскільки о. Адріян Добрянський тоді працював у м. Чернівцях.
  35. У Звіті директора Бучацької цісарсько-королівської гімназії 1913 — Jarosław Nestor Dobrjańskij; див.: XIV. Sprawozdanie… Gimnazyum w Buczaczu… 1913… — S. 85. (пол.)
  36. На сайті «Родовід» — 1896, без місця народження.
  37. 37,0 37,1 XIV. Sprawozdanie… Gimnazyum w Buczaczu… 1913… — S. 85. (пол.)
  38. VIII. Sprawozdanie… Gimnazyum w Buczaczu… 1907. — Buczacz : czcionkami Drukarni narodowej w Krakowie, 1907. — S. 72. (пол.)
  39. Шематизм… Епархії Станиславівскої… 1929… — С. 13.

Джерела

  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — 944 с. — іл. — (Український архів, т. XXVII).
  • Katecheci i nauczyciele relegii // Spis nauczycieli szkół średnich w Galicyi oraz polskiego gimnazyum w Cieszynie: na podstawie nadesłanych tabel konskrypcyjnych / ułożył Henryk Kopia. — Lwów : Towarzystwo Nauczycieli Szkół Wyższych, 1909. — С. 19. (пол.)

Зауваги