Адміністративний устрій Тернопільської области

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Ternopil regions.svg

Адміністрати́вний у́стрій Терно́пільської о́бласти — територіяльна організація Тернопільської области. Територія та географічні межі области визначені з її утворенням 4 грудня 1939 в тогочасній УРСР. Адміністративний центр области — місто Тернопіль.

На півночі область межує з Рівненською, на сході — з Хмельницькою, на півдні — з Чернівецькою, на заході — з Івано-Франківською і Львівською областями.

Історія

На початку Другої світової війни 1939—1945, після 17 вересня 1939 західноукраїнські землі зайняла армія СРСР. Були створені тимчасові воєводства, повітові та міські управління, в селах — сільські комітети, які проводили політику радянської влади. 27 жовтня 1939 Народні Збори Західної України прийняли ухвалу про включення Західної України до СРСР у складі УРСР. 1 листопада 1939 позачергова сесія ВР СРСР прийняла закон про входження Західної України до СРСР, а 15 листопада 1939 позачергова сесія ВР УРСР — закон про т. зв. «возз'єднання» Західної України з УРСР. Постановою Президії ВР УРСР від 4 грудня 1939 в Західній Україні впроваджувався існуючий в УРСР адміністративно-територіальний устрій і створено 6 областей, серед яких Тернопільська з центром у Тернополі.

У січні 1940 вона була поділена на 38 районів: Бережанський, Білобожницький, Борщівський, Буданівський, Бучацький, Великоборківський, Великоглибочецький, Вишнівецький, Гримайлівський, Гусятинський, Заліщицький, Заложцівський, Збаразький, Зборівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Катербурзький (з жовтня 1940 — Великодедеркальський), Козівський, Козлівський, Копичинецький, Кременецький, Лановецький, Мельнице-Поділький, Микулинецький, Монастириський, Новосільський, Підволочиський, Підгаєцький, Почаївський, Пробіжнянський, Скала-Подільський, Скалатський, Струсівський, Теребовлянський, Товстенський, Устя-Зеленський (з червня 1940 — Коропецький район), Чортківський, Шумський[1]. Відтак протягом 1950-1960-х рр. ці адміністративно-територіальні одиниці приєднано до інших районів із більшими районними центрами[2]. Тернопіль був окремою адміністративно-територіяльною одиницею. Низовою ланкою стали сільради депутатів трудящих, які об'єднували 1 або кілька сільських населених пунктів.

У липні 1941 після початку німецько-радянської війни Тернопільщину окупували німецько-нацистські загарбники. Територія колишнього Тернопільського воєводства 1 серпня 1941 приєднана до дистрикту «Галичина» Генеральної губернії Німеччини. Відновлено поділ на повіти і ґміни. Територію Кременецького повіту Волинського воєводства німці долучили до генеральної округи «Волинь і Поділля» райхскомісаріату «Україна», створеного 20 серпня 1941. На окупованих землях адміністративні функції виконувала німецька військова влада.

Після того, як у липні 1944 Радянська армія повністю витіснила з території Тернопільщини німецькі війська, адміністративно-територіяльний поділ довоєнного радянського періоду відновлено. У зв'язку з тим, що Тернопіль був майже повністю зруйнований, обласні органи влади й управління до серпня 1946 перебували у Збаражі, а згодом — у Чорткові.

Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х на Тернопільщині здійснені суттєві адміністративно-територіяльні зміни. В січні 1959 розформували Коропецький і Скала-Подільський, у березні 1959 — Білобожницький, Буданівський, Гримайлівський, Новосільський, Пробіжнянський і Струсівський, у грудні 1962 — Великобірківський, Великодедеркальський, Великоглибочецький, Вишнівецький, Заложцівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Козлівський, Копичинецький, Мельнице-Подільський, Микулинецький, Монастириський, Підгаєцький, Почаївський, Скалатський, Товстенський райони і створено новий район — Тернопільський.

Невеликі адміністративно-територіяльні зміни в районах відбулися в 1965—1966 роках. Указом Президії ВР УРСР від 8 грудня 1966 відновлено Монастириський район. Від середини 1940-х до кінця 1980-х в области зменшилася кількість населених пунктів. Якщо в 1946 їх було 1704, 1958 — 1056, то в 1987 — 974. Скорочення тривало переважно шляхом об'єднання малих сіл і хуторів з иншими селами або включення їх у межі міст чи селищ міського типу. За період 1946—1967 років на Тернопільщині припинили існування 202 населені пункти. Об'єднання населених пунктів та переселення жителів не завжди були виправданими і доцільними, інколи їх проводили внаслідок політики ліквідації так званих «безперспективних сіл». Понад 100 сіл перейменували, й робили це з ідеологічних мотивів, з порушенням історичних традицій.

Сучасний адміністративний поділ

Після проголошення 24 серпня 1991 державної незалежности України в области вдосконалено адміністративно-територіяльний поділ, зважаючи на сучасні потреби, традиції минулого та інтереси жителів Тернопільщини. 6 грудня 1991 Верховна Рада України постановила відновити Підгаєцький район. Також відновлена діяльність багатьох сільських рад, на карті области знову з’явилося чимало сіл, які раніше були вилучені з обліку, низці населених пунктів повернено історичні назви.

Нині в складі области є:

  • районів — 17[3];
  • громад — 52;
  • населених пунктів — 1057, у тому числі:
    • міського типу — 35, у тому числі:
      • міст — 18[4], у тому числі:
        • міст обласного значення — 4[5];
        • міст районного значення — 16[6];
      • селищ міського типу — 17[7];
    • сільського типу — 1022[8], в тому числі:
      • сіл — 1021[9];
      • селищ — 1[10].

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 17[11];
  • міських рад — 18[12];
  • селищних рад — 17[13];
  • сільських рад — (580)[14].
№
п/п 		Назва Площа
(км²) 		Населення
(осіб) 		Адм. центр
/
Входження 		Міст
районного
значення 		Селищ
міського
типу 		Сільських
населених
пунктів 		Сільських
рад 		Адмін.
устрій
Райони
1 Бережанський 661,00 20891 м. Бережани немає немає 56 25 Адм. устрій
2 Борщівський 1 006,00 66399 м. Борщів 1 2 70 42 Адм. устрій
3 Бучацький 802,00 63110 м. Бучач 1 1 57 37 Адм. устрій
4 Гусятинський 1 016,00 59321 смт Гусятин 2 2 61 39 Адм. устрій
5 Заліщицький 684,00 46059 м. Заліщики 1 1 53 35 Адм. устрій
6 Збаразький 863,00 57083 м. Збараж 1 1 75 36 Адм. устрій
7 Зборівський 977,00 41035 м. Зборів 1 1 90 42 Адм. устрій
8 Козівський 694,00 37489 смт Козова немає 2 53 31 Адм. устрій
9 Кременецький 918,00 46584 м. Кременець 1 немає 68 38 Адм. устрій
10 Лановецький 632,00 29325 м. Ланівці 1 немає 52 26 Адм. устрій
11 Монастириський 558,00 27151 м. Монастириська 1 1 46 30 Адм. устрій
12 Підволочиський 837,00 41868 смт Підволочиськ 1 1 60 34 Адм. устрій
13 Підгаєцький 496,00 18125 м. Підгайці 1 немає 36 21 Адм. устрій
14 Теребовлянський 1 130,00 64833 м. Теребовля 1 2 75 41 Адм. устрій
15 Тернопільський 749,00 67093
(без міста Тернополя) 		м. Тернопіль немає 2 56 38 Адм. устрій
16 Чортківський 903,00 44130
(з Чортковом) 		м. Чортків немає 1 55 43 Адм. устрій
17 Шумський 838,00 33387 Шумськ 1 немає 60 32 Адм. устрій
Міста обласного значення
1 Бережани 5,80 17 130
2 Кременець 20,76 21 880
3 Тернопіль 59,00 ▼216 575 немає немає 8 немає Тернопільська МТГ
4 Чортків 29,52 28 855
Міста районного значення
1 Борщів 2,66 11 251 Борщівський район
2 Бучач 9,98 12 511 Бучацький район
3 Заліщики 7,16 9 739 Заліщицький район
4 Збараж 6,94 13 053 Збаразький район
5 Зборів 6,00 7 339 Зборівський район
6 Копичинці 35,40 7 003 Гусятинський район
7 Ланівці 14,74 8 547 Лановецький район
8 Монастириська 10,65 6 277 Монастириський район
9 Підгайці 3,14 3 203 Підгаєцький район
10 Почаїв 24,04 8 027 Кременецький район
11 Скалат 5,73 4 042 Підволочиський район
12 Теребовля 10,69 13 455 Теребовлянський район
13 Хоростків 9,51 7 304 Гусятинський район
14 Шумськ 5,19 5 010 Шумський район
Тернопільська область 13 823,00 ▼1 075 435 м. Тернопіль 17 17 1 018 581

Громади

За новою адміністративною реформою 2015 року на території Тернопільської области планували утворити 50 територіяльних громад:[15] Станом на 2019 рік створені 52 об’єднані територіяльні громади.

Докладніше: Громади Тернопільської области

Посилання

  1. ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 551.
  2. ↑ Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому // Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій. — Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.
  3. ↑ Регіони України та їхній склад: Тернопільська область. Райони
  4. ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста
  5. ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста обласного підпорядкування
  6. ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста районного підпорядкування
  7. ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища міського типу
  8. ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські населені пункти
  9. ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Села
  10. ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища
  11. ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Районні ради
  12. ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міські ради
  13. ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селищні ради
  14. ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські ради
  15. ↑ Проект Перспективного плану формування територій громад Тернопільської області // Тернопільська обласна рада. 2015. — 16 лип.
    Черговий варіант перспективного плану формування спроможних громад запропонувала Тернопільська облдержадміністрація // За Збручем. — 2015. — 17 лип.

Джерела

  • Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 25—29. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Гуцал П. Тернопільщина: адміністративно-територіальний поділ від Х до ХХ століть / Тернопілля'96: Регіональний річник // Тернопіль: Збруч, 1996. — С. 154—160.
  • Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому / Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій // Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.
  • Про зміни в адміністративно-територіальному устрої // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 11. — С. 173.

Зауваги

Information icon4.svg Першу версію цієї статті створив Микола Василечко. Співавтор: Дмитро Лоґуш.
Ambox content.png Шановні читачі! Ви можете допомогти виправити в тексті граматичну, стилістичну чи фактологічну помилки, неточности, доповнити статтю новими чи невідомими фактами.
Information icon4.svg Текст статті написаний в основі за правилами клясичного українського правопису 1929 року. Нові слова, що ввійшли в ужиток пізніше, — за новим правописом 2019. Власні назві — зазвичай за правописом, що діяв на час створення твору, заснування організації тощо.
* * * ••• Адміністративний устрій Тернопільської области •••
Адміністративний устрій районів Бережанський • Борщівський • Бучацький • Гусятинський • Заліщицький • Збаразький • Зборівський • Козівський • Кременецький • Лановецький • Монастириський • Підволочиський • Підгаєцький • Теребовлянський • Тернопільський • Чортківський • Шумський
Міські ради Бережанська • Кременецька • Тернопільська • Чортківська
Окремо див. Тернопільська область • Міста Тернопільщини
Отримано з http://ternopedia.te.ua/index.php?title=Адміністративний_устрій_Тернопільської_области&oldid=37715