Адам Потоцький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Дідич, військовик, граф
Адам Потоцький
Юліуш Коссак. Портрет Адама Потоцького
Юліуш Коссак. Портрет Адама Потоцького
Инші імена: Adam Potocki
Народження: 1804
м. Бучач, нині Тернопільська область, Україна
Смерть: 27.12.1890
с. Підпечери, нині Тисменицький район, Івано-Франківська область, Україна
Громадянство: size Австрійська імперіяsize Австро-Угорщина
Родина: батько — Марцелій Мар'ян Потоцький, мати — Тереса з Оборських, дружина — Філіпіна Дітмаєр фон Русфельден, діти — Еміль, Артур, Оскар
Робота: дідич
Військова служба: майор австрійського війська
Відзнаки: цісарсько-королівський шамбелян
Примітки: дідич Бучача, Підзамочка, Нагірянки

Адам Потоцький (Шаблон:Lang-pl; 1804, м. Бучач, нині Україна — 27 грудня 1890, с. Підпечери, нині Україна) — австрійський військовик польського походження, цісарсько-королівський шамбелян, граф, представник роду Потоцьких гербу Золота Пилява. Дідич маєтностей на Тернопільщині, зокрема, Бучача, Підзамочка, Нагірянки.

Життєпис

Адам Потоцький народився 1804 року в місті Бучачі[1] Станиславівського округу коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Монархії Габсбурґів або Австрійської імперії (нині центр однойменного району Тернопільської области). Батько — граф Марцелій Мар'ян Потоцький (8.09.1781, Тисмениця — 14.03.1851, Відень)[2], «пан на Бучачі з прилеглостями, Тисмениці, Підпечерах, Клубівцях»[3]. Мати — Тереса з Оборських гербу Пешхала (Колона; бл. 1780—1862, Відень)[4], каштелянка цєхановська[5].

За спогадами Леона Потоцького (Leon Potocki, 1799–1864), письменника, сина дідича Монастириськ Станіслава Потоцького (1776—1830)[6], якому о. Павел Потоцький, дідич Бучача та прилеглостей, брат-близнюк о. Каєтана Потоцького (обидвоє — каноніки), мав намір відписати права на Бучач та прилеглості. Умовою було те, що претендент мав стати духівником. Леон Потоцький не хотів ним бути, Адам пообіцяв. Однак через рік після смерти о. Павела Потоцького замість учня семінарії він став австрійським уланом[7].

З 9 лютого 1841 по 1866 був цісарсько-королівським шамбеляном[3].

Певний час дідичем Бучача після нього був граф Матеуш Мьончинський, його шваґро (брат дружини[8]), після чого ці права знову були в Адама Потоцького[9]. Не виключено, що це було пов'язане з позикою, яку надав йому Мьончинський, а маєтності були заставою.

Помер 27 грудня 1890 року в селі Підпечерах Тлумацького повіту, нині Тисменицького району Івано-Франківської области.

Родина

Дружина — Філіпіна Дітмаєр фон Русфельден (Filipina Dittmayer von Rusfelden; 1815—1900, Львів)[10], дочка барона[11] Матіаса (1790—1849)[10], дідича Підбірців поблизу Львова, майора 35-го піхотного полку[11]. Діти:

Кароль Яблоновський певний час володів правом адміністрування маєтністю Бучач від імені дітей Адама Потоцького[9], і, правдоподібно, прилеглих маєтностей.

Примітки

  1. Adam hr. Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: lu.23256). Шаблон:Ref-pl
  2. Marceli Marian hr. Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: lu.23255) // Sejm wielki. (пол.)
  3. 3,0 3,1 Dunin-Borkowski, s. 764.
  4. Teresa Oborska z Obór h. Pierzchała (Kolumna) (ID: cz.I000341) // Sejm wielki. (пол.)
  5. Żychliński, s. 96.
  6. Stanisław Florian Potocki z Złotego Potoka herbu Pilawa (Złota) (ID: 6.599.147) // Sejm wielki. (пол.)
  7. Potocki, L. Urywek ze wspomnień pierwszej mojej młodości. — Poznań, 1876. — S. 42. (пол.)
  8. Матеуш Мьончинський 1830 у Тисмениці взяв шлюб з Клементина з Потоцьких (1811— 1878); див.: Klementyna hr. Potocka h. Pilawa (Złota) (ID: lu.16550). Шаблон:Ref-pl
  9. 9,0 9,1 Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 38 (прим). Шаблон:Ref-pl
  10. 10,0 10,1 Filipina Dittmayer von Rusfelden (ID: cz.I048687) // Sejm wielki. (пол.)
  11. 11,0 11,1 Żychliński, s. 97.
  12. Józef Marcin «II» hr. (primog.) Młodecki h. Półkozic (ID: 15.105.612) // Sejm wielki. (пол.)
  13. Dorota ks. Lubomirska z Lubomierza h. Drużyna (ID: 15.105.611) // Sejm wielki. (пол.)

Джерела

  • Dunin-Borkowski, J. Almanach błękitny : genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów, Warszawa, 1908. — S. 764. (пол.)
  • Żychliński, T. Potoccy herbu Pilawa // Złota ksiega szlachty polskiej. — Poznań, 1892. — Rocz. XIV. — S. 96—97. (пол.)

Зауваги