Іґнацій Потоцький (генерал)

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Дідич,
урядник, військовик
Іґнацій Потоцький
Инші імена: Ігнацій Потоцький, Ignacy Potocki
Народження: бл. 1715
Смерть: 1765
Громадянство: size Республіка Обидвох Націй
Родина: батько — Стефан Потоцький, мати — Констанція з Денгофів, брат — Йоахім Потоцький, дружини — Юзефа Петронеля із Сулковських, Урсула з Дідушицьких, діти — Александер, Миколай, Маріанна, Беата
Робота: дідич, урядник (чесник коронний, глинянський, луківський, новосельський)
Військова служба: ґенерал-лейтенант коронних військ
Відзнаки: орден святого Станіслава
Примітки: батько — дідич Чорткова, Полівців

Іґнацій Потоцький гербу Золота Пілява (пол. Ignacy Potocki; бл. 1715, Луків — 1765) — польський шляхтич, військовик, генерал-лейтенант коронних військ, урядник в Українських землях Королівства Польського. Дідич маєтностей на Тернопільщині.

Життєпис

Варіянт гербу Золота Пилява

Наразі не відомо про точні дату та місце народження Іґнація Потоцького. За даними сайту Марека Мінаковського, він народився близько 1715 року в Лукові[1]. Його батько — дідич, зокрема, м. Чорткова, Полівців, коронний референдар, теребовлянський і львівський староста Стефана Потоцького (пом. 1730). Мати — друга дружина тата Констанція з Денгофів; батьки взяли шлюб 1696 року[2]. Іґнацій — онук Павела Потоцького (пом. 1675), дідича, зокрема, Чорткова[3].

Уряди (посади): великий коронний чесник з 26 грудня 1764[4], староста глинянський, луківський[2][5], новосельський[6].

1744 року у Варшаві король доручив, зокрема, воєводам белзькому Антонієві Потоцькому та чернігівському Пьотрові Мьончиньському, розмежувати маєтності Біле біля Чорткова, що належало луківському старості Іґнацію Потоцькому, від Копичинців, маєтности теребовельського підчашого Юзефа Баворовського, і спадкоємців могильницького старости Миколая Венявського, також королівщин Гадинківців, Оришківців, які державив львівський староста Йоахим Потоцький, і маєтностей Яблунівського староства, держави коронного інстигатора Павла Бенуа[7].

8 листопада 1764 у Львові оформлено акт дарування «Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького» (відпис є в архіві домініканів у Кракові), за яким глинянський староста Іґнацій Потоцький та його Вінцентій Ґавел (пом.1787)[8], син львівського старости Йоахіма Потоцького[9]) ставали дідичами містечка Бариша, міста Потоку, сіл Бобулинців, Зубреця, Порохови, Залішиків, Соколова, Русилова, Космирина, Костільників, Губина, Сновидова, Возилова, Стінки, Коропця, Незвища, Гарасищ, Луки, Пшеничного, Бушина, Подвоки, Уніжа, Незвиська, частини села Живачан. Також усі спадкоємці мали отримати однакові права на столове срібло та инші цінності, які перебували в депозиті у ченців домініканського Кам'янець-Подільського конвенту. Поділ мав контролювати Теодор Потоцький (1730—1812[10]). Цілий і детальний перелік цінностей був у бучацькому палаці Миколи Василя Потоцького, доглядав за ним Каєтан Домбровський (Kajetan Dąbrowski[11]). М. В. Потоцький зобов'язав усіх наступних спадкоємців виплачувати щороку 50000 флоринів для утримання костелів у Бучачі, Золотому Потоку, Городенці (нині церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, УГКЦ). Нові власники Потіцького і Бариського «ключів» мали доглядати, щоб в околишніх лісах не вирубувалися ліси для випалювання вапна. Документи були додані до архіву урядових актів у Львові 15 листопада 1764 року, до архіву земських актів у Галичі — 21 листопада 1764[12].

Нагороджений орденом святого Станіслава 1765 року[4].

Помер 1765 року[2][1], місця смерти і поховання невідомі.

Родина

Одружувався двічі. Перша дружина — княжна Юзефа Петронеля Сулковська (дочка ловчого надвірного литовського Александра Юзефа Сулковського[13]). Син: Александер — міністр поліції Князівства Варшавського.

Друга дружина — Урсула з Дідушицьких (дочка теребовельського хорунжого Івана Петра Дідушицького[14]). Діти:

  • Миколай — глинянський староста;
  • Маріанна — дружина єйшиського старости Єжи Соллогуба, графа Фредерика Алоїзія Брюля;
  • Беата — дружина коронного підчашого Міхала Чацького (брат Тадеуша Чацького[15]).[5]

Примітки

  1. 1,0 1,1 Ignacy Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 5.396.105) // Sejm wielki. (пол.)
  2. 2,0 2,1 2,2 Link-Lenczowski, A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1730), referendarz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984—1985. — T. XXVIII. — S. 182—183. (пол.)
  3. Nagielski, M. Potocki Paweł h. Pilawa (zm. 1675) // Polski Słownik Biograficzny. — 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 117—119. (пол.)
  4. 4,0 4,1 Dunin-Borkowski, J. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów, 1909. — S. 730. (пол.)
  5. 5,0 5,1 Potoccy (03) (пол.)
  6. Nowesioło 4.) N., wś, pow. żółkiewski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. — S. 233. (пол.)
  7. Oryszkowce, wś, pow. husiatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. — S. 608. (пол.)
  8. Wincenty Gaweł Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 3.373.625) // Sejm wielki. (пол.)
  9. Potocki family (англ., пол.)
  10. Szczygielski, W. Potocki Teodor h. Pilawa (1730—1812) // Polski Słownik Biograficzny. — 1984—1985. — T. XXVIII. — S. 213—216. (пол.)
  11. Правдоподібно, гербу Єліта, галицький підвоєвода; див.: Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1901. — Cz. 1. — T. 4. — S. 130—131. (пол.)
  12. Skrzypecki, Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 78—79. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
  13. Sułkowscy (01). (пол.)
  14. Dzieduszyccy (02). (пол.)
  15. Dembowska, M. Czacki Michał (†1828) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — Т. IV/1, zeszyt 16. — S. 143. (пол.)

Зауваги