Іриней Яворський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Чернець, освітянин, благодійник
о. Іриней Яворський ЧСВВ
о. Іриней Яворський ЧСВВ
о. Іриней Яворський ЧСВВ
Инші імена: у хрещенні — Ігнатій Яворський
Народження: 31.12.1831
м-ко Турка, нині місто, Турківський район, Львівська область, Україна
Смерть: 20.03.1906 м. Опатія, нині Приморсько-Горанська жупанія, Хорватія
Освіта: гімназія у Львові, школа Терезіянум (Відень), Віденська духовна семінарія (Варвареум)
Робота: останній префект (директор) Бучацької гімназії при монастирі оо. Василіян, член Чортківської окружної шкільної ради
Релігія,
духовне життя:
чернець, провінціяльний радник ЧСВВ
Творчість: автор статей
Громадська діяльність: москалофіл, член «Галицько-Руської матиці»
Примітки: місце поховання невідоме

о. Іриней Ігнатій Яворський ЧСВВ (31 грудня 1831, м-ко, нині м. Турка, Україна — 20 березня 1906, м. Опатія, нині Хорватія) — український чернець-василіянин, провінціял (консультор) ЧСВВ, освітянин, книголюб, член товариства «Галицько-Руська матиця», москалофіл. Останній префект (директор) Бучацької гімназії, що діяла при монастирі отців Василіян, член Чортківської окружної шкільної ради, ігумен Золочівського монастиря, не прийняв Добромильської реформи Чину.

Життєпис

Ігнатій Яворський народився 31 грудня 1831 року в містечку Турці на Бойківщині, яке тоді входило до складу Самбірського округу коронного краю Королівство Галичини та Володимирії в Австрійській імперії[1] (нині місті, центрі однойменного району на Львівщині, Україна). У деяких джерелах стверджено, що народився 1832 року[2], не виключено, що мова йде вже про рік хрещення о. Яворського[3].

Правдоподібно, що закінчив початкову (народну) школу[3]. 1852 року вступив до Чину Святого Василія Великого (ЧСВВ). 1855 року — чернець Бучацького монастиря, який не склав вічні обіти (non professus), та провізоричний учитель місцевої головної школи[4]. Як чернець Львівського монастиря святого Онуфрія: у 1856—1858 роках навчався в одній з гімназій Львова, де закінчив VII і VIII кляси[5][6] (мабуть, це він під час першого року навчання у Львівській гімназії подав скаргу на катехита закладу, римо-католицького священика Подгурського про те, що він погрожує русинам); 1858 року вперше фігурує як учень (чи слухач) першої кляси віденського Терезіянуму (разом з ним — Йосафат Островерха)[7], 1859 — другої[8], 1860 — третьої (уперше згадується як такий, що склав вічні обіти[9], за иншими даними, це було 1857 року[10])[9], 1861[11], 1862 — четвертої[12].

Висвячений 1862 року, 1863 — професор Бучацької василіянської гімназії, що діяла при місцевому монастирі оо. Василіян[13]. У близько 1875 — близько 1878 роках — провінційний радник (консультор) ЧСВВ[14].

Був останнім префектом (директором) Бучацької гімназії[15]. На цій посаді працював, починаючи з навчального року 1873/1874[16][17], і закінчуючи 1892/1893, оскільки 18 січня 1892 австрійська влада постановила відкрити 1 вересня 1893 в місті державну гімназію[15].

Певний час, зокрема, 1884 року входив до складу Чортківської окружної шкільної ради, що діяла на території Бучацького та Чортківського повітів, як її член — представник учителів за фахом[18].

У Золочеві: чернець, ігумен, парох, сотрудник; від близько 1900 — у Підгорецькому монастирі[19]. Підбурював отців з Бучача проти Добромильської реформи ЧСВВ, водночас сам не підписав протесту. Отець Макарій Каровець ЧСВВ писав, що «старі» василіяни, серед яких о. Іриней Яворський, були переважно москвофілами і записували на москвофільські установи свої гроші й бібліотеки:
«В часі реформи Василіянського Чину в 1882 р. ті монахи, котрі не хотіли прийняти реформи, приходили до золочівського монастиря. Звичайно перебувало тоді в ньому двох-трьох старших віком монахів. У 1882 р. був тут ігуменом о. Яворський, бувший директор бучацької гімназії. Він привіз із собою до Золочева величезну бібліотеку, дав на Народний Дім у Львові 40.000 корон. Кожного року виїздив на вакації десь до Західньої Європи, але нікому не казав куди і, одного літа як виїхав, то вже не вернувся».

Став жертводавцем для книгозбірні товариства Народний Дім у Львові[20]. Був членом товариства «Галицько-Руська матиця».

Помер 20 березня 1906[21] в м. Опатії (Австро-Угорщина, нині курортне місто на березі Адріятичного моря поблизу Рієки, у складі Приморсько-Горанської жупанії, Хорватія). Місце поховання поки невідоме.

Доробок

Автор:

  • двох статей «Gimnazjum OO. Bazylianow w Buczaczu», виданий у 1887 та 1893 роках відповідно[22]
  • «Шематисмъ чина св. Василія В. въ Галиции на годъ 1857» (також — на 1859)[23]
  • короткого життєпису в некролозі о. Варлаама Компаневича ЧСВВ (Вhдень : Вhстникъ. Урядова часопись для русиновъ австрійской держави, 1858)[24]
  • 1859 року знайшов серед старих паперів рукопис із житієм о. Йова — засновника Скиту Манявського — твір, який міг написати один із ченців, які принаймні двічі переселялися до Пліснеська зі Скит; документ опублікували у часописі «Зоря Галицька»[25].

Примітки

  1. Galicja pod względem topograficzno-geograficzno-historycznym / skreslona przez Hipolita Stupnickiego. Z mapą. — Lwów : nakładem autora, Drukarnia Zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1849. — S. 59. (пол.)
  2. Лукань, с. 767; Шематизмъ Провинціи Св. Спасителя Чина св. Василія Великого въ Галиціи [на 1867 г.] и короткій поглядъ на монастырі, 9.
  3. 3,0 3,1 Власне дослідження автора — Дмитро Лоґуш.
  4. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1855. — Leopoli, 1855. — S. 197. (лат.)
  5. Schematismus… Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis… 1856… — S. 199. (лат.)
  6. Schematismus… Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis… 1857… — S. 199. (лат.)
  7. Schematismus… Archidioeceseos Metropolitanae Graeco-Catholicae Leopoliensis… 1858… — S. 199. (лат.)
  8. Schematismus… Archidioeceseos Metropolitanae Graeco-Catholicae Leopoliensis… 1859… — S. 187. (лат.)
  9. 9,0 9,1 Schematismus… Archidioeceseos Metropolitanae Graeco-Catholicae Leopoliensis… 1860… — S. 187. (лат.)
  10. Шематизмъ Провинціи Св. Спасителя Чина св. Василія Великого въ Галиціи [на 1867 г.] и короткій поглядъ на монастырі, 9.
  11. Schematismus… Archidioeceseos Metropolitanae Graeco-Catholicae Leopoliensis… 1861… — S. 214. (лат.)
  12. Schematismus… Archidioeceseos Metropolitanae Graeco-Catholicae Leopoliensis… 1862… — S. 214. (лат.)
  13. Schematismus… Archidioeceseos Metropolitanae Graeco-Catholicae Leopoliensis… 1863… — S. 215. (лат.)
  14. Виправлення від о. Єроніма Гріма.
  15. 15,0 15,1 Лукань, с. 766.
  16. Лукань, с. 763—764.
  17. Зокрема, 1874 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1874. — Lwów : drukarnia E. Winiarza, 1874. — S. 403.), 1875 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1875. — Lwów : drukarnia A. J. O. Rogosza, 1875. — S. 398.), 1876 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1876… — S. 406.), 1877 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… — S. 388.), 1878 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… — S. 369.), 1879 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1879. — Lwów : drukarnia Dziennika Polskiego, 1879. — S. 361.), 1880 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1880… — S. 365.), 1881 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1881… — S. .), 1884 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1884. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1884. — S. 353.), 1885 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1885… — S. 353.), 1886 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1886… — S. 353.), 1887 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1887… — S. 353.), 1888 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1888… — S. 352.), 1889 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1889… — S. 390.), 1890 (Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1890… — S. 390).
  18. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1884… — S. 360. (пол.)
  19. Javors'kyj Irynej Ihnatij // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 524. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  20. Кметь, І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому // Вісник Львівського університету. — Серія історична. — 2010. — Вип. 45. — С. 630.
  21. О. Макарій Каровець ЧСВВ припускав, що, правдоподібно — у Мерані.
  22. Лукань, с. 768.
  23. Кугутяк, М. Гошівська Ясногірська обитель: стан і перспективи історичних досліджень // Карпати: людина, етнос, цивілізація. — 2017—2018. — Вип. 7—8. — С. 11—12.
  24. Антонович, О. Варлаам Компаневич* (1777—1858) // Онлайн-журнал Найкового товариства імені Шевченка.
  25. Василіянська обитель на граді княжих часів. Підгірці: монастир Благовіщення Пречистої Діви Марії (ч. ІІ) // Сайт Василіянського чину святого Йосафата.

Джерела

Зауваги