Іван Воробель

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Військовик
Іван Воробель
Іван Воробель
Іван Воробель
Народження: 11.05.1981
с. Кам'янки, нині Підволочиська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 05.09.2014
біля с. Цвітні Піски, нині Луганська громада, Луганський район, Луганська область, Україна
Громадянство: українець
size УРСРsize Україна
Родина: батьки — Володимир та Марія, брат Андрій, дружина Наталія, син Андрій
Освіта: Кам'янківська середня школа
Відзнаки: Орден «За мужність» III ступеня

Іва́н Воробе́ль (11 травня 1981, с. Кам'янки, околиця Підволочиська — 5 вересня 2014, біля села Цвітні Піски, Луганщина) — український військовик.

Життєпис

Іван Воробель, син Володимира та Марії, народився 11 травня 1981 року в Кам'янках[1] в околиці Підволочиська.

Закінчив середню школу в рідному селі[2].

У 1990-х роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України (місто Павлоград Дніпропетровської области)[2].

Знову мобілізований добровольцем наприкінці липня 2014-го. Служив солдатом у 80-ій окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А0284, місто Львів)[2]. З 26 серпня 2014 брав участь в АТО на сході України[2].

Загинув 5 вересня 2014 біля села Цвітні Піски колишнього Слов'яносербського району на Луганщині. В цей день 97 українських вояків на 6 БТРах і 2 танках зайняли кругову оборону між селами Цвітні Піски й Стукалова Балка, відбиваючи натиск московських терористів кількістю 240-260 осіб. Після прибуття підрозділу під Щастя констатовано відсутність БТР-80 № 129, поранення зазнали 9 бійців. У бою загинули прапорщик Анатолій Гаврилюк, сержант Іван Лемещук, молодші сержанти Степан Бродяк, солдат Руслан Степула. 15 військовиків вважалися зниклими безвісти, зокрема, Іван Воробель.

12 вересня 2014 похований на Алеї тимчасово неідентифікованих захисників України Старобільського кладовища (село Чмирівка Луганської области). Тільки 28 січня 2015, після проведеної ДНК-експертизи, повідомлено рідних. Тіло доправили на Тернопільщину 31 січня. Поховали Івана Воробля 1 лютого на цвинтарі в рідному селі.

Родина

Дружина — Наталя Василівна і син Андрій, брат Андрій з сім'єю[3].

Відзнаки та пошанування

1 лютого 2015 за Іваном Вороблем, Юрієм Флистою та Ярославом Сташківим оголошено Днем жалоби[4].

17 травня 2015 в Кам'янках на фасаді школи (вулиця Шкільна, 32А), де навчався Іван Воробель, йому відкрито пам'ятну таблицю, а син Андрій посадив біля школи кущ калини[3].

Джерела

Покликання

Примітки

  1. На час народження — село Підволочиського району Тернопільської области УРСР, нині — у складі Підволочиської громади Тернопільського району Тернопільської области України.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Воробель Іван Володимирович // Український меморіял.
  3. 3,0 3,1 Сиривко Я. У Кам'янках увічнили пам'ять Івана Воробля / Я. Сиривко // Підволочиська РДА. — 2015. — 22 трав. — 09:20. (На час написання статті покликання було дієве.Станом на 2020 — недійсне).
  4. 1 лютого на Тернопільщині оголошено Днем жалоби // Підволочиська РДА. — 2015. — 1 лют. — 14:00. (На час написання статті покликання було дієве.Станом на 2020 — недійсне).
  5. Указ Президента України від 13 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України».
  6. Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 491 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Вороблю Івану Володимировичу (посмертно)».

Зауваги


* * * ••• Тернопільці — учасники російсько-української війни 2014-2026 •••
Загинули АБВГ • ҐДЕ • ЄЖ • ЗІ • ЙКЛМНОПРСТУФ • ХЦ • ЧШ • ЩЮ • Я