Іван Балюк

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Іван Балюк
Іван Балюк в одностої Легіону УСС
Іван Балюк в одностої Легіону УСС
Народження: 15.3.1894
с. Трибухівці, нині size Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 27.8.1915
с. Завалів, нині size Підгаєцький район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: size Австро-Угорщина
Освіта: Бучацька цісарсько-королівська гімназія
Військова служба: вістун, четар Леґіону УСС
Творчість: автор віршів, спогадів
Відзнаки: австрійська срібна медаль
Примітки: загинув у бою

Іван Балюк (15 березня 1894, с. Трибухівці поблизу Бучача, нині Україна — 27 серпня 1915, м-ко Завалів, нині село, Україна) — український поет, публіцист, громадський діяч, четар Леґіону Українських Січових Стрільців.

Життєпис

Іван Балюк

Іван Балюк народився 15 березня 1894 року в с. Трибухівцях Бучацького повіту коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії (нині центр Об'єднаної територіальної громади на Тернопільщині, Україна).

Правдоподібно, закінчив початкову народну школу. Після цього став учнем Бучацької цісарсько-королівської гімназії, в якій 1906 року закінчив Іс клас (його однокласником був майбутній василіянин о. Іван Скрутень)[1], 1907 — IIa (однокласником був Ярослав-Нестор[2] Добрянський[3])[4], 1909 — ІІІb[5], 1910 — ІVb[6], 1911 — з відзнакою Vb[7], 1912 — з відзнакою VIb[8], 1913 — з відзнакою VIІb клас [9], з 9 по 16 червня з відзнакою склав іспити зрілости[10]. З ІІІ по VII включно класи його однокласником був Степан-Юрій Масляк — син гімназійного професора та поета Володимира Масляка, останні два роки — Олекса Яворський (1896—1987[11]), майбутній громадсько-політичний діяч, доктор права, адвокат, посол від УНДО до Варшавського сойму.

Під час навчання в гімназії був головою таємного драгоманівського гуртка в 1912—1914 роках[12]. Брав участь у національному молодіжному русі, був членом повітового проводу філій «Просвіти», «Січі».

10 серпня 1914 добровольцем вступив до Леґіону УСС, мав ранг вістуна, четаря. Пройшов з УСС шлях від Карпат до Дністра і Золотої Липи. Нагороджений 25 квітня 1915 австрійською срібною медаллю.

Брав участь у виданні стрілецького журналу «Шляхи». Листувався із «Союз визволення України» (СВУ), разом з Василем Бобинським, Романом Купчинським, Володимиром Кучабським, Іваном Іванцем і Левом Ґецем випускав стрілецькі рукописні часописи.

27 серпня 1915 Іван Балюк загинув у бою з російськими військами в містечку Завалови[13] (за іншими даними, поблизу містечка[14]), нині села Підгаєцького району на Тернопільщині. Похований на цвинтарі у Завалови, насипана могила, встановлено хрест[15].

Доробок

У липні 1913 надіслав Володимирови Гнатюку власні записи народних пісень, коломийок, збірник гаївок, зібраних у рідних Трибухівцях і в Джурині (нині Чортківського району).

«Стрілецький Календар-Альманах Пресової Кватири У. С. В. в полі на звичайний рік 1917» (Львів, 1917) опублікував шість віршів Івана Балюка, об'єднаних назвою «Скошений цвіт», його спогади «Під Галичем», «Листи з поля» до Степана-Юрія Масляка, також біографічну довідку про нього, вмістив спомини друзів.

Примітки

  1. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1906. — Buczacz, 1906. — S. 56.
  2. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1908. — Buczacz, 1908. — S. 66.
  3. Правдоподібно, син о. Адріяна Добрянського, катехита Бучацької ц.-к. гімназії.
  4. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1907. — Buczacz : czcionkami Drukarni narodowej w Krakowie, 1907. — S. 72.
  5. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1909. — Buczacz, 1909. — S. 67—68.
  6. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1910. — Buczacz, 1910. — S. 83.
  7. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1911. — Buczacz, 1911. — S. 68.
  8. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1912. — Buczacz, 1912. — S. 90.
  9. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1913. — Buczacz, 1913. — S. 104.
  10. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1914. — Buczacz, 1914. — S. 79, 97.
  11. Св. п. д-р О. Яворський // Свобода. Український щоденник. — Джерзі ситі і Ню Йорк, 1987. — Ч. 78 (25 квітня). — С. 3.
  12. Ріпецький, С. Історія ідейно-духовного життя української молоді (1864—1914) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 107.
  13. Мельничук, Б. Балюк Іван… — С. 72.
  14. Перші воїни нової України // Україна молода. — 2015. — 8 квітня.
  15. Липовецький, С. «Кропили ворога рясним вогнем». Слідами добровольців-усусусів // Історична правда. — 2016. — 29 вересня.

Джерела, література

  • Заклинський М. «А ми тую стрілецькую славу збережемо…» (спомини з визвольної війни) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 154–163.
  • Мельничук Б. Балюк Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 72. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Мельничук, Б. Не всім журавлям долетіти у вирій… // Вільне життя. — 1990. — 22 груд.
  • Мельничук, Б. «Посилаю трохи… пісень, коломийок…» // Західна Україна. — 1996. — № 19.
  • Мельничук, Б. Четар Іван Балюк: воїн і поет // Вільне життя. — 1990. — 9 жовт.
  • Науменко, К. Балюк Іван // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 177. — ISBN 966-00-0734-5.

Зауваги