Єжи Борковський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Військовик, дідич, війт
Єжи Борковський
Инші імена: Єжи Дунін-Борковський, Jerzy Borkowski
Народження:  ?
Смерть: 31.07.1675
м., нині смт Вишнівець, Вишнівецька ОТГ, Тернопільська область, Україна
Громадянство: size Республіка Обидвох Націй
Родина: батько — Ян, матір — Анна Ґурська-Фірлей, діди — Станіслав Борковський, Станіслав Ґурський-Фірлей, дружина — Зузанна з Тишецьких, син — Ян Єжи
Робота: війт Вишнівця
Військова служба: ротмістр Його Королівської Милості

Єжи Борковський, іноді Єжи Дунін-Борковський (пол. Jerzy Borkowski; ймовірно, близько 1610 — 31 липня 1675, м. Вишнівець, нині смт, Україна) — польський шляхтич, військовик, війт Вишнівця. Спадковий граф Священної Римської імперії.

Життєпис

Дата його народження невідома (за даними популярного польського генеалогічного сайту Марека Мінаковського «Sejm wielki», правдоподібно, близько 1610[1]). Предки осіли на Волині. Батько — Ян Борковський (пом. 1633), королівський полковник, мати — Анна з Ґурки[2] Ґурська-Фірлей на Домброві гербу Леварт, дочка галицького стольника Станіслава Ґурського-Фірлея та його дружини Дороти на Блюдниках[3] гербу Копач[4]. Дід по батькові — Станіслав — поланецький каштелянич, записав дарчу для костелу в Жовкві, був дідичем Кокошинців, Кокошна, Саджі[а]вки, Зеленої Криниці (правдоподібно, також Красного). Його дружиною була Феодора з Шашкевичів, дочка брацлавського хорунжого Василя Шашкевича власного гербу та Феодори з Солтанів гербу Сирокомля[4]. Один з представників роду 15 березня 1547 в м. Авґсбурзі (нині Німеччина) отримав графський титул Священної Римської імперії[5]. Дід по мамі — Станіслав Ґурський-Фірлей — був, «паном на Нижневі, Братишеві, Олешеві, Новосілці, Шапарівцях[6]»[4].

Замолоду служив у війську, брав участь у виправах короля Яна II Казимира. 1667 був ротмістром Його Королівської Милости. 1669 разом з волинською шляхтою підписав вибір королем Міхала Корибута Вишневецького. Наприкінці життя купив війтівство у Вишнівці[2] (на цій посаді згадується, зокрема, 17 лютого 1674[4]). 1675 вніс маніфест до крем'янецького гроду від себе та своїх стриєчних родичів щодо маєтности Залісся[7].

За даними Чеслава Хованця, успадкував по батькові села Зелену Криницю, Білку, Третенники (пол. Trzecienniki, усі — в Кам'янецькому повіті)[2]. За даними Єжи Дуніна-Борковського, був також паном на Мартишківцях, Селищі (зване Кудинівцями).[4]

1675 керував імпровізованою обороною замку у Вишнівці. 11 діб невелика залога замку не дозволяла його взяти переважаючим силам турків і татар. 31 липня 1675 був узятий у полон (схоже, через зраду євреїв); Вишнівець тоді потрапив до рук ворогів, вся шляхта, що замкнулася в замку, була винищена. Мешканці міста, зокрема, вдова війта, потрапили в ясир[2].

Родина

Дружина — Зузанна з Тишок Тишецька[2] гербу Равич, дочка Єжи та Марії Ганібалівни де Строцці[4]. З ясиру її викупили після війни родичі, повернулася додому[2]. Син:

Див. також

Примітки

  1. Jerzy Dunin-Borkowski z Borkowic h. Łabędź (ID: 2.57.201). (пол.)
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 2,6 Chowaniec, s. 332.
  3. Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1903. — Cz. 1. — T. 6. — S. 269. (пол.)
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 Dunin-Borkowski, s. 233—234.
  5. Dunin-Borkowski, s. 232.
  6. Правдоподібно, нині с. Шепарівці біля Коломиї.
  7. 7,0 7,1 7,2 Boniecki, t. 2, s. 37. (пол.)

Джерела

  • Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 37. (пол.)
  • Chowaniec, C. Borkowski Jerzy // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1936. — T. II/1 : Beyzym Jan — Brownsford Marja, zesz. 1. — S. 332. (пол.)
  • Dunin-Borkowski, J. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów, 1909. — S. 232—234. (пол.)

Зауваги