Осип-Лев Павлишин

Матеріал з Тернопедії
Версія від 09:35, 18 вересня 2022, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Павлишин Осип-Лев}} {{Особа |назва картки=Учитель, військовик, громадсько-політич...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Учитель, військовик, громадсько-політичний діяч
Осип-Лев Павлишин
Осип-Лев Павлишин
Осип-Лев Павлишин
Народження: 18.09.1882,
с. Товстолуг, нині Великогаївська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 08.07.1942,
м. Тернопіль, нині Тернопільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Поховання: там само на Микулинецькому цвинтарі на ділянці могил УСС
Громадянство: українець,
size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща → size УРСР
Родина: батько — Іван, дружина — Текля, син
Освіта: Тернопільська чоловіча учительська семінарія
Робота: учитель у школах Івачева Долішнього, Товстолуга, бухгалтер кооперативи «Будучність», член дирекції кооперативи фабрики «Калина»
Військо: австрійська армія, УГА
Громадська діяльність: діяльний в українських товариствах

Осип-Лев Павли́шин (18 вересня 1882, с. Товстолуг, нині Україна — 8 липня 1942, м. Тернопіль, нині Україна) — український вчитель, військовик, громадсько-політичний діяч.

Життєпис

Осип-Лев Павлишин, син Івана, народився 18 вересня 1882 року в селі Товстолузі в околиці Тернополя (на той час — Тернопільський повіт Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, нині село у складі Великогаївської громади Тернопільського району Тернопільської области України).

1912 закінчив учительську семінарію в Тернополі, учителював у с. Івачеві Долішньому (околиця Тернополя).

Осип-Лев Павлишин

Під час Першої світової війни — в австрійській армії; потрапив у російський полон; 1917 зумів утекти. Від 1918 — четар УГА (сотня Івана Леня). Учасник Листопадового зриву в Тернополі (встановив український національний прапор на будівлі Тернопільського староства); командант (командир) 1-ї сотні 2-го куреня УГА.

Від 1924 — вчитель у рідному селі; тут — співорганізатор читальні «Просвіти», кооперативи, «Маслосоюзу», хору, драмгуртка, будівництва одного з найкращих у краї Народного дому.

Від 1933 — в Тернополі: бухгалтер кооперативи «Будучність», потім — член дирекції кооперативи фабрики «Калина».

Зазнав переслідувань влади під час пацифікації, згодом — в'язень Берези Картузької (13 місяців[1]); 1939 його заарештували органи НКВС, до червня 1941 перебував у тернопільській тюрмі.

Під час німецької окупації Тернополя — окружний командант української поліції.

Могила Осипа-Лева Павлишина

Важко поранений випадковим пострілом, за офіційними даними, під час вишкільних вправ. Помер у шпиталі[2] 8 липня 1942 року в місті Тернополі.

Похований 10 липня[1] на ділянці могил Українських Січових Стрільців Микулинецького цвинтаря. У похоронній процесії взяли участь 14 священників у проводі з отцем-каноніком Стефаном Мохнацьким з Теребовлі, численні хори та оркестри і близько 4000 тернопільців. На могилу зложено понад 100 вінків, зокрема від п. крайсгауптмана, від команданта пор. поліції на дистрикт Галичина у Львові, від команданта німецької поліції в Тернополі, від УОК, від товаришів по зброї, окружних команд української поліції Львова, Бережан, Чорткова і багато инших. Промови мали о. Стефан Ратич, сотник української поліції д-р Козак зі Львова і д-р М. Мелінишин від українського громадянства.

Родина

Дружина Текля[3]; син — студент техніки (на час смерти).

Джерела

Основні

  • Посмертна згадка Тернопільський голос. — 1942. — Ч. 3 (9 серп.). — С. 6.
  • Мельничук, Б., Щербак, Л. Павлишин Осип-Лев Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 8. — ISBN 978-966-528-279-2.

Література

Посилання

Примітки

  1. 1,0 1,1 Посмертна згадка Тернопільський голос. — 1942. — Ч. 3 (9 серп.). — С. 6.
  2. Правдоподібно, нині — перша міська лікарня.
  3. Бутковська, Г. Історія села Товстолуг.

Зауваги