Михайло Григоришин

Матеріал з Тернопедії
Версія від 12:45, 9 квітня 2019, створена Дмитро Лоґуш (обговореннявнесок) (Зауваги)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Військовик
Михайло Григоришин
Михайло Григоришин
Михайло Григоришин
Народження: 28.04.1990
с. Панівці, Борщівський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 31.01.2015
с. Чорнухине, Попаснянський район, Луганська область, Україна
Громадянство: українець
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Михайло, мати — Ганна, сестра — Аліна
Освіта: Панівецька школа, Чернівецький університет (з відзнакою)
Відзнаки: орден «За мужність» III ступеня

Михайло Григоришин (повне ім'я — Михайло Васильович Григоришин; 28 квітня 1990, с. Панівці, Україна — 31 січня 2015, с. Чорнухине, Україна) — український військовик, солдат 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

Життєпис

Михайло Григоришин народився 28 квітня 1990 року в с. Панівцях Борщівського району Тернопільської області.

Закінчив Панівецьку загальноосвітню школу I-II ступенів. Навчався на юриста в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, який закінчив з відзнакою.

У 2012 році пішов служити в десантні війська, планував працювати в міліції. З початком війни на Сході України служив у 51-й, у жовтні його перевели в 128-у бригаду. 25 листопада бригаду перекинули під Чорнухине (Попаснянський район, Луганська область).

Загибель і поховання

31 січня 2015 побратими бачили, як під час обстрілу поблизу Чорнухиного, Михайло впав, але до нього не можна було дістатися через бойові дії. Рідні довгий час сподівалися, що він живий, але 13 квітня їм повідомили, що результати ДНК-експертизи підтвердили смерть Михайла. Тіло перебувало в Дніпровському морзі.

У побратимів Михайла Григоришина були проблеми з транспортуванням тіла додому. І лише в середині березня 2015 року його тіло доправили з Луганська у дніпровський морг. 17 квітня кортеж із домовиною загиблого зустріли тернополяни на Збаразькому КПП.[1]

Поховали героя 20 квітня у рідних Панівцях. Залишилися батьки Василь Михайлович і Ганна Василівна, 15-річна сестра Аліна.

Вшанування

17, 18, 19 та 20 квітня у Борщівському районі оголошені Днями жалоби за Михайлом Григоришиним.[2]

Наприкінці листопада 2015 року в Панівцях відкрили меморіальну дошку на честь Михайла Григоришина.

28 квітня 2016 меморіальну дошку відкрили на фасаді Панівецької школи, де він навчався.[3][4]

Відзнаки

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[5]. Відзнаку вручив голова Тернопільської ОДА Степан Барна 8 травня 2015 року під час поминальних заходів біля статуї «Материнський поклик» у Старому Парку м. Тернополя.[6]

Див. також

Примітки

  1. У Тернополі зустріли кортеж з домовиною загиблого в АТО Михайла Григоришина // ZIK. — 2015. — 17 квітня. — 14:56.
    Тернопільщина прощається із загиблим бійцем Михайлом Григоришиним // ТСН. — 2015. — 17 квітня.
    Тернопільщина зустріла бійця, який загинув ще в січні // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 17 квітня.
    Тернопільщина попрощалася з Михайлом Григоришиним // ТТБ. — 2015. — 17 квітня.
  2. Юркова, Є. У Борщівському краї — чотириденна жалоба за Михайлом Григоришиним / Єва Юркова // Терен. — 2015. — 17 квітня. — Стаття з сайту зникла.
  3. На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку на честь загиблого вояка АТО // 5 канал. — 2016. — 19 квітня. — 11:37.
  4. Меморіальну дошку загиблому в АТО Михайлу Грогоришину встановили у Панівцях Борщівського району // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 5 травня.
  5. Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 108/2015 «Про відзначення державними нагородами України».
  6. 4 бійцям з Тернопільщини присвоєно орден «За мужність» III ступеня // Сайт Тернопільської ОДА. — 2015. — 8 травня.

Джерела

  • Добрянська, Н. Ти, дорого дальня, приведи до мами… / Надія Добрянська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 74 (12 вер.). — С. 1 — (Наші захисники).
  • Кошіль, І. «Синку, зателефонуй, щоб я хоч почула твій голос…» Михайло Григоришин загинув, прикривши собою побратимів / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 14 (22-28 квіт.). — С. 7.

Посилання

Зауваги


* * * ••• Тернопільці — учасники російсько-української війни 2014—2024 •••
Загинули АБВГ • ҐДЕ • ЄЖ • ЗІ • ЙКЛМНОПРСТУФ • ХЦ • ЧШ • ЩЮ • Я