Микола Добровольський

Матеріал з Тернопедії
Версія від 21:37, 7 березня 2022, створена Микола Василечко (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Журналіст
Микола Добровольський
Микола Добровольський за грою в шахи, червень 2013
Микола Добровольський за грою в шахи, червень 2013
Народження: 02.06.1940
с. Сербичани, Сокирянська громада, Дністровський район, Чернівецька область, size Україна
Смерть: 08.03.2018
м. Тернопіль
Поховання: с. Козярі, Скориківська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: українець
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Іван, дружина — Богдана
Освіта: Чернівецький університет
Робота: 1963—2015; учитель: Ілавченська школа; журналіст: «Надзбручанська правда», «Молодий буковинець», «Ровесник», «Вільне життя»
Творчість: літературний редактор, критик, новеліст; роман «Конику мій білогривенький…»
У спорті: шахи; кандидат у майстри спорту
Відзнаки: «Людина року»

Мико́ла Доброво́льський (2 червня 1940, с. Сербичани, Україна — 8 березня 2018, м. Тернопіль, Україна) — український журналіст, літератор, критик. Член Національної спілки журналістів України (1980). Кандидат у майстри спорту зі шахів (1976). Лавреат конкурсу «Людина року» (2010).

Життєпис

Микола Добровольський, син Івана, народився 2 червня 1940 року в селі Сербичанах в околиці Сокирян на Буковині (на той час — УРСР, нині — Сокирянська громада Дністровського району Чернівецької области України).

У 1963 році закінчив філологічний факультет Чернівецького університету.

У 1963—1964 роках — учитель української мови та літератури в Ілавченській середній школі Теребовлянського району.

Працював у редакціях газет: борщівській районній «Надзбручанська правда» (1964—1966), чернівецькій обласній «Молодий буковинець» (1966—1967), тернопільській обласній «Ровесник» (1967—1977).

Від 1977 до квітня 2015 року — в редакції газети «Вільне життя»: кореспондент, завідувач відділом, заступник і виконувач обов'язків відповідального секретаря, літературний редактор[1]. За його участи запроваджено шахові турніри на призи газети «Вільне життя плюс»[2].

Проживав у Тернополі на проспекті Степана Бандери, 82[2].

Помер 8 березня 2018 року в Тернополі, похований у Козярах Скориківської громади Тернопільського району поруч із дружиною Богданою[3].

Доробок

Мав більше 10 тис. публікацій у місцевих, всеукраїнських та всесоюзних періодичних виданнях, колективних збірниках.

Автор роману «Конику мій білогривенький...», низки поезій, новел, поем.

Джерела

Основне

  • Ониськів, М. Добровольський Микола Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 511—512. — ISBN 966-528-197-6.

Примітки

  1. Довічний бранець слова — газета «Вільне життя» / Стаття у «Вільному житті плюс», яка раніше була на сайті. Уточнити за підшивками.
  2. 2,0 2,1 Бачинський, Я. Пом’янемо колегу: Зупинилося серце «Довічного обранця слова» / Ярослав Бачинський // TeNews. — 2018. — 7 бер. — 23:13.
  3.  Вільне життя плюс. — 2018. — № 20 (14 бер.). — С. 11. — (Пам'ять).

Зауваги