Гурби-Антонівці

Матеріал з Тернопедії
Версія від 06:56, 8 квітня 2019, створена Дмитро Лоґуш (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Теренова гра
Гурби-Антонівці
Масовий бій,2015 рік
Масовий бій,
2015 рік
Початок: 2003
Місце: між селами Смигою Рівненської области й Антонівцями в околиці Шумська на Тернопільщині
Організатори: Молодіжний націоналістичний конгрес

Гурби-Антонівці — наймасовіша в Україні спортивно-патріотична теренова гра, яка щороку відбувається між містечком Смигою в околиці Дубна на Рівненщині та селом Антонівцями в околиці Шумська на Тернопільщині. Організатор гри — всеукраїнська молодіжна громадська організація Молодіжний націоналістичний конгрес.

Про гру

Історія

Гра відбувається на місці найбільшого бою УПА проти НКВС, що відбувся у 1944 році і завершився тактичною перемогою радянських військ та виходом з оточення українських повстанців. Після бою переможці спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а жителів вивезли. Назва походить саме від цих сіл.

Перша гра відбулася у 2003 році.

Нині на місці гри «Молодіжний націоналістичний конгрес» встановив довідкову табличку з інформацією про бій[1].

Мета

«
  • виховання у юнацтва та молоді національної свідомости, історичної пам'яти, громадянської позиції, патріотизму, готовности захищати Батьківщину шляхом опанування духовної спадщини визвольної боротьби ОУН-УПА;
  • виховання фізично, інтелектуально та духовно розвиненого юнацтва та молоді України;
  • залучення юнацтва та молоді до краєзнавчої діяльности, вивчення, охорони та відновлення пам'яток української історії та культури;
  • пропаганда здорового способу життя серед юнацтва та молоді;
  • залучення дітей та молоді до вивчення питань особистої та колективної безпеки;
  • популяризація дитячо-юнацького, молодіжного патріотичного руху.[2]
 »

Суть гри

Братання після бою. 2015 рік
Всеукраїнська теренова гра «Гурби-Антонівці 2013». Знайомство команд. Роман Атаманюк у ролі чотового «жовтих».

Теренова гра триває безперервно протягом трьох діб у лісовому масиві площею 20 км². Близько 400 учасників діляться на дві команди — «жовті» та «червоні». Команди називаються «куренями», кожен з яких поділяється на сотні, чоти, рої за зразком УПА. Є і третя команда — курінь «синіх», або диверсантів — менш чисельна, яка складається з досвідчених гравців. «Червоні» та «жовті» змагаються за перемогу — прапор одна одної, що захований у лісі.

Роль грає і кількість «убитих»: кожен учасник має життя — нарукавну пов'язку кольору свого куреня. Якщо пов'язку зірвано — учасник «убитий» (має право «поновити» життя і отримати нову пов'язку, щоб продовжити гру).

Курінь «синіх» не змагається за перемогу, а лише заважає иншим командам та робить гру ще більш насиченою.

За дотриманням командами та гравцями правил слідкують спостерігачі. Основні суддівські функції здійснює Рада Вищих Спостерігачів.

Перемагає курінь, який захоплює прапор противника і при цьому відстоює свій. З кожним наступним роком це робити стає складніше, адже командири куренів досконало вивчають терен гри, вдосконалюють тактику і стратегію, застосовують сучасні технічні можливості для вдалих маневрів.[2]

Учасники

До змагань допускаються учасники віком 18—28 (до 35 як виняток) років, що мають необхідні навички (уміння користуватися засобами індивідуального захисту, надавати першу медичну допомогу потерпілим, орієнтуватися на місцевості тощо) та задовільний стан здоров'я.[2]

У «Гурбах-Антонівцях» свого часу брали участь народні депутати України Олег Медуниця, Володимир Парасюк, вокаліст гурту «Широкий Лан» Святослав Бойко, заступник з навчально-виховної роботи 2-го батальйону Національної гвардії Олександр Бойко[3].

Присвята гри

«Гурби-Антонівці» 2015 року присвячені пам'яті Володимира Гарматія, який неодноразово був учасником гри в попередні роки та загинув улітку 2014 року під Луганськом у ході російсько-української війни. На урочистому відкритті організатори гри — представники Молодіжного Націоналістичного Конгресу, передали його рідним відзнаку «За екстремальні та бойові акції» та «Ідея. Кадри. Боротьба», що присуджуються лише дійсним членам МНК за особливі заслуги.

«Гурби-Антонівці» 2016 року присвячені пам'яті Романа Атаманюка, який загинув у травні 2015 року під Донецьким аеропортом від уламку міни. Роман неодноразово брав участь у грі та керував куренем як чотовий.

Примітки

Джерела

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Гурби-Антонівці 2008 // videomnk. — 2010. — 3 бер.
Війна у лісах Тернопільщини та Рівненщини // ТСН. — 2009. — {{{5}}}.
Теренова гра «Гурби-Антонівці 2013» // Oleg Laba. — 2013. — 11 черв.
Гурби-Антонівці 2014 // myVisitua. — 2014. — 4 трав.
Гурби-Антонівці 2015 // Промо. — Богдан Демчук. — 2015.
У лісі на межі Тернопільської та Рівненської областей змагалися «Вовки» та «Леви» // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 5 трав.
У лісах Тернопільщини та Рівненщини пройшов партизанський вишкіл // ТСН. — 2015. — 5 трав.
Триває найбільша спортивно-патріотична теренова гра «Гурби-Антонівці» // ТСН. — 2016. — 6 трав.
На Тернопільщині відбулася найбільша в Україні військово-патріотична гра // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 10 трав.
«Гурби-Антонівці» — це не просто розваги, а школа виживання // Тернопільський Медіа Центр. — 2016. — 17 трав.

Зауваги