Євген Цісик

Матеріал з Тернопедії
Версія від 14:38, 9 вересня 2022, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Цісик Євген}} {{Особа |назва картки=Театральний діяч, дириґент, музикант |ім'я=Євг...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Театральний діяч, дириґент, музикант
Євген Цісик
Народження: 09.09.1897,
с. Струсів, нині Микулинецька громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 24.09.1956,
м. Коломия, нині Коломийська громада, Коломийський район, Івано-Франківська область, Україна
Поховання: правдоподібно, там само
Громадянство: українець,
size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща → size УРСР
Родина: батьки — Олександр та Марія, сестра — Іванна, брати — Зеновій, Ізидор, Микола, Корнель, Володимир, племінниця — Квітослава-Орися
Освіта: Коломийська гімназія, Празька консерваторія
Робота: художній керівник, дириґент театрів, хорів
Військо: воював у Леґіоні УСС
Творчість: автор музики до драм

Євген Ці́сик (9 вересня 1897, с. Струсів, нині Україна — 24 вересня 1956, м. Коломия, нині Україна) — український театральний діяч, дириґент, музикант.

Життєпис

Євген Цісик[1] народився 9 вересня 1897 року в селі Струсові в околиці Микулинців (нині село у складі Микулинецької громади Тернопільського району Тернопільської области України) в родині Олександра (по-сільському Олекса)[2] (за иншими даними — Олексія[3]) та Марії (з дому — Пеньковська) Цісиків. Батьки походили з сусіднього села Різдвяни[2]. Сім’я переїхала до села Лісок на Коломийщині, де батько працював на станції в селі Коршів[2].

Закінчив Коломийську гімназію; 1924 екстерном склав іспити у Празькій консерваторії (Чехія).

Воював у Леґіоні УСС, потрапив у російський полон; висланий до Сибіру, де організував театральний гурток.

Музичний керівник мандрівного театру Литкевичевої. Від 1930 — в театрі Йосипа Стадника, 1935 — у театрі імені Івана Тобілевича (обидва — м. Львів).

Від 1940 — художній керівник, дириґент Коломийського міського театру; керівник місцевих хорів.

Помер 24 вересня 1956 року в місті Коломиї, де, правдоподібно[4], й похований.

Родина

Мати померла 1939-го (її могила збереглася в Лісках), а батька наприкінці 1939-го виселили до Казахстану за звинуваченням у «куркульстві», де він і загинув у 1943 році[2].

Крім Євгена в сім’ї були ще сестра Іванна та брати — Зеновій, Ізидор, Микола, Корнель і Володимир. Донька Володимира Цісика Квітослава-Орися — відома співачка Квітка Цісик[2].

Інформації про власну сім’ю автором статті не виявлено.

Доробок

Автор музики до драм «Тарас Бульба» Михайла Старицького за Миколою Гоголем, «Наймичка» Івана Карпенка-Карого, «Тополя» за мотивами творами Тараса Шевченка, «Богдан Хмельницький» Олександра Корнійчука та инших.

Джерела

Основні

  • Цісик Євген Олексійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 623. — ISBN 5-88500-042-5.
  • Цісик Євген Олексійович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд. : А. В. Кудрицький ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 624. — ISBN 5-88500-071-9.
  • Цісик Євген Олексійович (9.09.1897–24.09.1956) — український диригент і педагог // Музична Тернопільщина : бібліогр. покажч. / уклад. В. Я. Миськів ; авт. вступ. ст. О. С. Смоляк ; ред. Г. Й. Жовтко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. — С. 109. — ISBN 978-966-07-1433-5.
  • Клим'юк, М., Мельничук, Б. Цисик Євген Олексійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 575. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання

Примітки

  1. У ТЕС помилково — Цисик.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 Попелюк, Р. Українські корені американської Квітки / Роксолана Попелюк // Локальна історія. — 2021. — 1 квіт. — 13:48.
  3. У ТЕС та довідниках «Митці України», «Мистецтво України».
  4. Власне дослідження Миколи Василечка.

Зауваги