29 травня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
Версія від 17:43, 28 травня 2018, створена Микола Василечко (обговорення • внесок)
травень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
2024 рік |
29 травня — 149-й день року (150-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 216 днів.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Міжнародний день миротворців, в Україні офіційно відзначається від 2003.
Події
- 1897 — у Будилові (околиця Козови) відбувалася канонічна візитація за участю єпископа Сильвестра (Сембратовича)[1];
- 1905 — біля Міського парку на 18 тис. м2 відбулася сільськогосподарська виставка, яку організувало Господарче товариство і яка тривала до 4 червня[2];
- 1919 — на залізничній станції у Збаражі Голова Директорії, Головний отаман військ УНР Симон Петлюра зустрічав Залізний курінь з кіннотою[3];
- 1922 — канцелярія «Просвіти» звернулася до філій із проханням, щоб Головний виділ вніс подання до Тернопільського воєводства, бо влада забороняє відновлювати читальні[4];
- 1983 — у ніч з 28 на 29 травня в Денисові (околиця Козови) впав пам’ятник В. Леніну, через що серед комуністів виник справжній переполох, понад місяць радянські спецоргани вели слідство, але дарма[5].
З'явилися
- 1999 — у Будинку культури заводу «Оріон» відбувся 1-й всеукраїнський фестиваль-конкурс дитячого та юнацького пісенного мистецтва «Кришталевий жайвір»;
- 2001 — за постановою Кабінету Міністрів України для вивчення, охорони, реставрації та популяризації історико-архітектурної спадщини міст Кременця і Почаєва засновано Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник;
- 2010 — у сквері біля тернопільського замку урочисто відкрили скульптурну композицію «Пара лелек», автор — Сергій Лебединський[6].
Особи
Народилися
- 1912 — Нестор Білий — український благодійник (х., нині с. Драгоманівка в околиці Козови);
- 1923 — Теодор Яцюк — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (с. Теляче, нині Мирне в околиці Підгайців);
- 1927
- Андрій-Ярослав Пашук — український вчений у галузі філософії, освітянин (с. Скорики в околиці Підволочиська);
- Зиновій Сердюк — український літератор, громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (с. Гаї-Шляхтинецькі, нині Гаї-Шевченківські в околиці );
- 1942 — Юрій Рамський — український вчений у галузі математики, освітянин (с. Шпиколоси в околиці Кременця);
- 1948 — Геннадій Мороз — український письменник (м. Бережани);
- 1953 — Богдан Бошко — український архітектор, дизайнер (м. Борщів);
- 1955 — Жанна Юзва (у заміжжі — Яськів) — українська освітянка, письменниця (с. Супранівка в околиці Підволочиська);
- 1956 — Василь Бич — український історик, краєзнавець, літератор, освітянин (с. Підлісне в околиці Бережан);
- 1959
- Леонід Бобелюк — український правник, фахівець митної справи (с. Плотича в околиці Тернополя);
- Неоніла Крем'янчанка (справжнє Дригуш-Следзінська) — українська письменниця (м. Кременець);
- 1967 — Iгор Савчук — український підприємець, благодійник, громадський дiяч (м. Бучач);
- 1971
- Лариса Римар — українська освітянка, диригент, менеджер-економіст, правозахисниця, громадська діячка (с. Великі Дедеркали в околиці Шумська);
- Ігор Федорів — український журналіст, публіцист (с. Першотравневе, нині Вербів в околиці Підгайців);
- 1972 — Іван Чайківський — український підприємець, громадський діяч, директор ПАП «Агропродсервіс» (с. Настасів в околиці Тернополя).
У Тернополі
- 1887 — Петро Майка — український промисловець, благодійник, жертводавець на дитячу захоронку;
- 1978 — Юрій Заруцький — український громадсько-політичний діяч, журналіст, радіоведучий.
Пов'язані з краєм
- 1878 — Петро Карманський — український письменник, перекладач, публіцист, громадсько-політичний діяч, у 1912—1913 та 1917-1918 викладав у гімназіях Тернополя, учасник Листопадового зриву 1918 в Тернополі, обраний тут головою повітової УНРади ЗУНР (м. Чесанів, нині Польща);
- 1879 — Остап Сіяк — український службовець, фінансист, диригент, громадський діяч, проживав та працював у Бучачі й Тернополі (с. Ляшки Муровані, нині Муроване, Львівщина);
- 1946 — Василь Дем'яний — український спортсмен із греко-римської боротьби, тренер, навчався і працював у Тернополі (смт Перегінське, Івано-Франківщина).
Померли
- 1978 — Лонгин Мігоцький — український лікар, самодіяльний композитор, громадський діяч (м. Бережани).
За межами краю
- 1836 — Кость Горбаль — український письменник, публіцист, освітянин, у 1868—1876 — помічник вчителя, вчитель гімназії в Тернополі (м-ко Тисмениця, Станиславщина);
- 1861 — Йоахим Лелевель — польський історик, публіцист, громадсько-політичний діяч, у 1809-1810 викладач, згодом завідувач кафедри історії Вищої Волинської гімназії в Кременці (м. Париж, Франція);
- 1907 — Євген Гушалевич — український оперний співак, учасник мандрівки української студентської молоді по Тернопільщині в серпні 1885 (м. Кельн, Німеччина);
- 1915 — Клим Ґутковський — український організатор спорту, редактор, військовик, сотник УСС (м. Будапешт, Угорщина);
- 1930 — Тимофій Сафонов — український художник, освітянин, у 1904—1914 — викладач малювання і ліплення у комерційному училищі в м. Кременці, організатор художніх курсів, тут створив картини з місцевими краєвидами (м. Київ);
- 1951 — о. Микола (Цегельський) — український релігійний діяч, блаженний священномученик УГКЦ (селище Явас Мордовської АРСР, РФ);
- 1952 — Михайло Омелянович-Павленко — український військовик, історик, мемуарист, генерал-полковник Армії УНР, під його командуванням розпочалася Чортківська офензива (м. Париж, Франція);
- 1968 — Олександр Шандрук-Шандрушкевич — український військовик, підполковник Армії УНР (м. Трентон, США)[7];
- 1991 — Роман Миколаєвич — український освітянин, громадський діяч (м. Бостон, США);
- 2000 — Мирослав Бутрин — український літературознавець, бібліотекознавець, бібліограф, дослідник української бібліографії, книги та періодики (м. Львів);
- 2006 — Омелян Пріцак — український вчений у галузі історії, сходознавства, філології, громадський діяч, у 1921—1936 проживав у м. Тернополі, де закінчив гімназію (м. Веслі поблизу м. Бостона, США);
- 2007 — Галина Шубська (з дому — Козубська) — українська лікарка-фтизіатр, громадсько-політична діячка (м. Снятин, Івано-Франківщина);
- 2014
- Сергій Кульчицький — український військовий, генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України, Герой України, учасник російсько-української війни 2014—2018 (м. Слов'янськ, Донеччина, похований на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові)[6];
- Віталій Курилович — український військовий, майор Національної гвардії України, начальник групи бойової та спеціальної підготовки, учасник російсько-української війни 2014—2018 (м. Слов'янськ, Донеччина, похований у Тернополі)[6].
Примітки
- ↑ Кушнір, А., Федечко, М., Чубатий, Р. Будилів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 429. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Бойцун, Л. Виставки в Тернополі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 263. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Уніят, В. Збараж // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 226. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Зуляк, І. Тернопільщина у міжвоєнний період // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 152. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Савак, Б., Федечко, М. Денисів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 449. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ 6,0 6,1 6,2 За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ Shandruk Р. Arms of valor. — 1959; Некролог // Вісті братства вояків 1 УД УНА. — Мюнхен. — 1968. — Ч. 129. — С. 62.
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.